Соцький (посада)

Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 3 листопада 2019, заснована на цій версії.

Соцький (сотський) — історичний ранг посадової особи, що в різні історичні часи мав різні повноваження.

Історичні види соцьких

В Київській Русі старший над сотнею в ополченні, командир сотні. Чин княжої адміністрації, нижчий від тисяцького^[1].
В 17-18 століттях на території України служителі для доручень, здебільшого в ратушах.
В Російській імперії, виборна службова особа від 100 дворів міського посадського населення (в 16—18 століттях), від державних селян (з кінця 18 століття — по 1861 рік) і всіх категорій селянства після селянської реформи 1861 року. Вибирався мешканцями 100 дворів на загальному сході, виконував переважно поліцейські функції нагляду за правопорядком^[2]. В 1903 році соцьких замінено вільнонайманими повітовими поліцейськими стражниками^[3]^[4]. Посада соцького була оспівана у відомій українській жартівливій пісні Полтавський соцький (Коли б я був полтавський соцький).

Соцький // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1814-1815. — 1000 екз.