Позичка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 19:17, 23 вересня 2019, створена 193.138.147.50 (обговорення) (додано пробіл)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Договір позички — це домовленість, за якою одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.

Користування річчю вважається безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними.

До договору позички застосовуються положення глави 60 Цивільного Кодексу України.

Форма договору позички

  • Договір позички речі побутового призначення між фізичними особами може укладатися усно.
  • Договір позички між юридичними особами, а також між юридичною та фізичною особою укладається у письмовій формі.
  • Договір позички будівлі, іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у формі, яка визначена відповідно до статті 793 цього Кодексу.
  • Договір позички транспортного засобу, в якому хоча б однією стороною є фізична особа, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Ознаки

  1. Безвідплатний;
  2. Консенсуальний\реальний;
  3. Дво-\односторонній;
  4. Іменний;
  5. Основний;
  6. Міновий;
  7. Фідуціарний(довірчий);
  8. Строковий характер;
  9. Спрямованість на передачу майна у користування.

Сторони

  1. Позичкодавець — (фізична або юридична особа) власник відмовленої речі, а також інша особа, яка має спеціальні повноваження щодо передання речей у користування.
  2. Користувач (фізичні або юридичні особи)


Позичкові ресурси

Позикові ресурси підприємства – це сукупність позикових коштів, які залучаються понад власні ресурси для фінансового забезпечення процесу його функціонування. Можуть бути такими:

  1. Банківський кредит – позика надана банком або кредитним закладом на умовах строковості, повернення і платності.
  2. Комерційний кредит – відстрочка платежів одного господарюючого суб'єкта іншому.
  3. Цільовий державний кредит – сфера застосування різко обмежена.
  4. Інвестиційний податковий кредит – відстрочка податкового платежу, що надається органами державної влади або податковими органами.
  5. Кредит, що формується на ринку цінних паперів – випуск відповідних облігацій.

Посилання