Дидаскалія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:55, 7 листопада 2019, створена Shynkar (обговорення | внесок) (→‎Джерела)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дидаскалія (старогрец. Didascalia — «наука») — інструкція, яку давав драматург акторам, зокрема, в старогрецькому театрі для інтерпретації драматичного тексту. В широкому розумінні слова і в наш час це — сценічні вказівки.

У старогрецькому театрі драматург здебільшого сам був режисером і актором. Тому зайвими були вказівки щодо гри, а отже, їх немає в рукописах. Дидаскалії містили радше дані про п'єсу, дату, місце її написання та постановки, а також результат драматичних конкурсів тощо. Вони настільки далекі від конкретних вказівок щодо гри, що не було зрозуміло, хто мав вимовляти навіть чітко схарактеризовані репліки. Відтак у Римі у дидаскаліях з'явилась коротка довідка про саму п'єсу та перелік драматіс персоне.

Термін «сценічні вказівки», який в наш час часто вживають, пасує радше до опису мети лінгвістичної функції цього другорядного тексту[1].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Інгарден (Ingerden, 1971)

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Патріс Паві: Словник театру. — Львів, 2006.- 640с.

Посилання

[ред. | ред. код]