Вальтер Брух

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:32, 25 лютого 2020, створена BunykBot (обговорення | внесок) (Категоризація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вальтер Брух
Файл:Olympia-Kanone 1936.jpg
Оператор Вальтер Брух на Олімпіаді (1936)
Народився2 березня 1908(1908-03-02)[1][2]
Нойштадт, Рейнланд-Пфальц
Помер5 травня 1990(1990-05-05)[1][2] (82 роки)
Ганновер, ФРН
ПохованняEngesohde city cemeteryd
Країна Німеччина
Діяльністьвинахідник, інженер-електрик, інженер
Знання мовнімецька
Нагороди

Ва́льтер Брух (нім. Walter Bruch; 2 березня 1908, Нойштадт на Вайнштрассе5 травня 1990, Гановер) — німецький електротехнік, піонер розробки телебачення. Після війни розробив систему аналогового кольорового телебачення PAL.

Біографія

За бажанням батька Вальтер Брух навчався у торговельній школі і навчався у фабричній школі механіки. З 1928 відвідував саксонську вищу школу Міттвайда[de], був вільним слухачем університету Берліна, де навчався у Манфреда фон Арденне та Денеша Михая.

З початку 1930-х років займався розвитком телебачення. Вже 1933 презентував систему телекіно Filmabtaster[de]. З 1935 працював техніком у компанії Телефункен[de], де Еміль Мехау[de] розробляв телекамеру для берлінської олімпіади 1936. На олімпіаді Брух працював телеоператором.

Під час війни перебував на полігоні Пенемюнде, де розробляв і встановлював першу у світі систему індустріального телебачення[de] для спостереження старту Фау-2, А9/А10 Amerika-Rakete зі стартової позиції №7[de].

Після завершення війни працював на кабельному заводі Обершпреє[de], де 1946 сформулював 625-рядковий телевізійний стандарт. У 1950 повернувся до Телефункен, де очолював електротехнічну лабораторію. Наприкінці 1962 отримав патент на систему PAL, яку 3 січня 1963 презентували експертам Європейської мовної спілки. Брух займався презентаціями системи у європейських країнах. Отримав численні почесні звання і нагороди. На його честь названо вулицю у Гановері.

Примітки

Джерела

  • Walter Bruch : Eines Menschen Leben. HVM Mittweida: AMAK AG 2008, 519 S. ISBN 978-3-9812499-0-3 (нім.)

Посилання