Себастіян Папаяні

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:38, 23 березня 2020, створена G.Tuono (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Себастіян Папаяні
рум. Sebastian Papaiani
Зображення
Себастіян Папаяні на поштовій марці Румунії, 2014
Себастіян Папаяні на поштовій марці Румунії, 2014
Дата народження25 серпня 1936(1936-08-25)
Місце народженняПітешть, Румунія
Дата смерті27 вересня 2016(2016-09-27) (80 років)
Місце смертіБухарест, Румунія
Похованняцвинтар Беллу
ГромадянствоРумунія Румунія
Релігіяправослав'я
Alma materНаціональний університет театру і кіно «І. Караджале»
Професіяактор театру, кіно і телебачення
НагородиОрден «За вірну службу»
IMDbID 0660233
CMNS: Себастіян Папаяні у Вікісховищі

Себастіян Папаяні (рум. Sebastian Papaiani; 25 серпня 1936, Пітешті — 27 вересня 2016, Бухарест) — румунський актор театру, кіно, працює для телебачення.

Біографія

[ред. | ред. код]

Грек за походженням. У 1960 закінчив Інститут театру і кіно ім. Караджале (нині Національний університет театру і кіно «І. Л. Караджале» (Бухарест).

У 1962 дебютував в кіно в ролі Міхая Брада у фільмі «Твоя провина».

Успіх акторові принесла роль Феніце («Посмішка в розпалі літа», 1963; премія на Національному кінофестивалі в Мамае, 1964). Часто знімався у фільмах режисера Ґео Сайзеску (Ромі — «Біля воріт землі», 1965, Шофер — «Бал суботнього вечера», 1967).

Виконав ролі в більш ніж 66 фільмах.

Фільмографія

[ред. | ред. код]
  • 1962 — Твоя вина — Міхай Брад
  • 1963 — Посмішка в розпалі літа — Феніце
  • 1965 — У врат землі — Ромі
  • 1965 — Якби не іспити — студент
  • 1965 — Любов при нулі градусів — Василе
  • 1966 — Ранок ділової людини — Фане
  • 1966 — Голгофа — Петра
  • 1966 — Час снігів — селянин
  • 1968 — Бал в суботу ввечері — Папе, шофер
  • 1971 — Створення світу
  • 1971 — Втрачені мільйони
  • 1972 — Чистими руками — Оарке
  • 1972 — Весільне танго — Алеку
  • 1973 — Брати Ждер — Іонуц Ждер
  • 1973 — Останній патрон — Іліє Оарке
  • 1974 — Штефан Великий — Іонуц Ждер, конюший
  • 1974 — Пекале — Пекале
  • 1975 — Осінь першокурсника
  • 1976 — Підняти всі вітрила! — Єремія
  • 1978 — Хто ж мільярдер? — Ґоґу
  • 1979 — Мить
  • 1980 — На добраніч, Ирина!
  • 1981 — Алло, бабуся прилітає! — Ромео Іонеску
  • 1986 — Ліцеїсти — батько Іонаса

У 2002 за відданість мистецтву на службі румунського театру нагороджений Орденом «За вірну службу».

Посилання

[ред. | ред. код]