Пітешть
| муніципій | |
|---|---|
| Пітешть Pitești | |
| |
 | |
| Країна |  Румунія
|
| Повіт |  Арджеш
|
| Телефонний код | +40 248 (Romtelecom, TR) +40 348 (інші оператори) |
| Координати | 44°51′38″ пн. ш. 24°52′04″ сх. д.H G O |
| Висота | 279 м.н.р.м. |
| Населення | 141 275[1] (2021) |
| Розташування | |
 
| |
| |
| Влада | |
| Офіційна сторінка | |
Пітешті (рум. Pitești) — місто у повіті Арджеш в Румунії, що має статус муніципію.
Місто розташоване на відстані[2] 108 км на північний захід від Бухареста, 102 км на північний схід від Крайови, 105 км на південний захід від Брашова.
У місті розташований нафтопереробний завод Arpechim, воно також є центром автомобільної промисловості Румунії, зокрема в ньому знаходиться фабрика UAP, що випускає автівки брендів Dacia та Renault.
З 1948 до 1953 комуністичний режим влаштував у міській в'язниці фізично-психологічний дослід над студентами-політв'язнями. Очолив його Еджен Цуркану.
Увесь експеримент, який розпочався влітку 1948-го паралельно в Сучавській і Пітештьскій в'язницях поділявся на два етапи. У межах першого молодих людей ламали психологічно суто тюремними обмеженнями — забороняли спілкуватися із зовнішнім світом та між собою, суттєво зменшували раціон харчування. Це призвело до того, що в'язні важили по 40 кг. У межах другого етапу в'язнів ділили на такі дві касти: хто зламався, піддався «перевихованню», ставали «катами», а незламні — їхніми жертвами. «Кати» були зобов'язані щодня знущатися зі своїх жертв, які були їхніми друзями. Та на початку жертви вчинили такий опір, що довелося втрутитись начальнику колонії, аби допомогти «катам».
Постійною практикою було побиття жертв на очах в інших в'язнів, релігійне приниження. На Різдво когось із в'язнів змушували сідати на відро з нечистотами. Це, на думку наглядачів, мало відображати народження Ісуса Христа.
Експеримент був раптово завершений у Пітешті владою у серпні 1951 року за незрозумілих обставин. Після суду у 1954 році Еджена Цуркану розстріляли.
За даними перепису населення 2021 року[1] у місті проживали 141 275 осіб.
Національний склад населення міста[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 123 154 | 87,2 % |
| роми | 447 | 0,3 % |
| угорці | 53 | <0,1 % |
| турки | 29 | <0,1 % |
| німці | 28 | <0,1 % |
| італійці | 24 | <0,1 % |
| вірмени | 22 | <0,1 % |
| греки | 14 | <0,1 % |
| українці | 12 | <0,1 % |
| росіяни-липовани | 11 | <0,1 % |
| серби | 6 | <0,1 % |
| євреї | 5 | <0,1 % |
| татари | 3 | <0,1 % |
| албанці | 3 | <0,1 % |
| інші народи | 75 | <0,1 % |
Також у місті проживають словаки, болгари, поляки та русини, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[4]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 123 287 | 87,3 % |
| ромська | 136 | <0,1 % |
| угорська | 57 | <0,1 % |
| турецька | 28 | <0,1 % |
| німецька | 24 | <0,1 % |
| італійська | 22 | <0,1 % |
| вірменська | 16 | <0,1 % |
| російська | 13 | <0,1 % |
| українська | 5 | <0,1 % |
| грецька | 3 | <0,1 % |
| їдиш | 3 | <0,1 % |
| інша мова | 73 | <0,1 % |
Також рідною мовою називали татарську, сербську, словацьку, болгарську, польську та албанську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[5]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 118 946 | 84,2 % |
| атеїсти | 478 | 0,3 % |
| п'ятдесятники | 400 | 0,3 % |
| не релігійні | 386 | 0,3 % |
| римо-католики | 334 | 0,2 % |
| євангелісти | 237 | 0,2 % |
| адвентисти | 218 | 0,2 % |
| євангельські християни | 171 | 0,1 % |
| агностики | 159 | 0,1 % |
| баптисти | 130 | <0,1 % |
| мусульмани | 91 | <0,1 % |
| свідки Єгови | 70 | <0,1 % |
| інша релігія | 68 | <0,1 % |
| греко-католики | 46 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 36 | <0,1 % |
| реформати | 31 | <0,1 % |
| старообрядці | 22 | <0,1 % |
| вірмено-григоріанці | 18 | <0,1 % |
| лютерани | 16 | <0,1 % |
| євангелісти аугсбурзького сповідання | 9 | <0,1 % |
Також у місті проживають унітарії та іудеї, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
- Думітру Бретіану (1818—1892) — прем'єр-міністр Румунії з 22 квітня до 21 червня 1881, міністр закордонних справ з 10 квітня по 8 червня 1881.
- ↑ а б Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами населених пунктів
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 27 травня 2026.
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |