Дурдін Володимир Володимирович
 | ||||||||||||||||||
| Особові дані | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 26 квітня 1956 Омськ, СРСР | |||||||||||||||||
| Смерть | 28 травня 1990 (34 роки) Латвійська РСР | |||||||||||||||||
| Зріст | 185 см | |||||||||||||||||
| Позиція | нападник, захисник | |||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||
| «Хімік» (Омськ) | ||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||
Володимир Володимирович Дурдін (26 квітня 1956, Омськ, РРСФР, СРСР — 28 травня 1990[1], Латвійська РСР) — радянський хокеїст, нападник або захисник. Рекордсмен клуба «Динамо» (Рига) за кількістю проведених матчів у вищій лізі СРСР.
Біографічні відомості
Вихованець омської хокейної школи (перший тренер — Роберт Чудінов). Два сезони захищав кольори місцевої команди майстрів «Шинник». Наприкінці сезону 1975/1976 гравця силового плану з митєвим і потужним кидком запросив клуб вищої ліги «Динамо» (Рига). У латвійському колективі починав центральним нападником, але згодом перекваліфікувався у захисника. За 14 сезонів в елітному дивізіоні провів 590 матчів, що є найкращим показником серед гравців клубу. Грав під керівництвом Віктора Тихонова, Евалда Грабовського[ru] і Володимира Юрзінова. Срібний призер чемпіонату СРСР 1988 року. Майстер спорту СРСР.
Залучався до другої збірної Радянського Союзу. Зокрема, у грудні 1978 команда Бориса Майорова і Ігоря Тузика провела шість матчів проти клубів Всесвітньої хокейної асоціації. Результат серії — чотири перемоги, одна нічия і одна поразка. Володимир Дурдін брав участь у трьох поєдинках[2]. Разом з ним у турне грали одноклубники В'ячеслав Назаров[lv] і Анатолій Ємельяненко. Через десять років, по сім матчів проти команд Національної хокейної ліги провели ЦСКА (Москва) і «Динамо» (Рига). Латвійська команда здобула перемоги в поєдинках з «Лос-Анджелес Кінгс» і «Міннесота Норт-Старс», а також зіграли внічию з «Калгарі Флеймс». Цього разу Володимир Дурдін був учасником всіх матчів серії[3].
1989 року перейшов до фінської команди «Ессет» (Порі). За підсумками сезону клуб став переможцем другого дивізіону і здобув путівку до елітної ліги. Володимир Дурдін увійшов до символічної збірної турніру (разом з Яромиром Шинделом, Тапіо Лево, Арто Хейсканеном, Олексієм Фроликовим і Арто Яванайненом). Навесні з ним був укладений новий контракт, але вранці 28 травня 1990 року загинув в автомобільній аварії між Ліганте і Сігулдою[4].
Брат-близнюк Михайло Володимирович Дурдін (26.05.1956) тринадцять сезонів захищав кольори «Авангарда». Бомбардир № 15 в історії команди (142 закинуті шайби). Також грав за СКА (Новосибірськ)[5]. Син Сергій Володимирович Дурдін (01.01.1980) виступав за юнацьку, молодіжну і національну збірні Латвії. У Східноєвропейській хокейній лізі був гравцем «Металурга» (Лієпая) і «Риги-2000» — 135 матчів (29+21). Чотири сезони грав у лігах Північної Америки. Зокрема, у Американській хокейній лізі провів 2 гри, в Інтернаціональній лізі — 79 («Форт-Вейн Кометс»)[6].
Омський «Авангард» вважає Володимира Дурдіна одним з найкращих своїх вихованців, — і не зважаючи на те, що за клуб провів лише два сезони у першій лізі — светр з номером «19», під яким він тут виступав, розташований під стелею омського палацу спорту.
Досягнення
- Віце-чемпіон СРСР (1): 1988
Статистика
| Сезон | Клуб | Ліга | І | Г | П | О | ШХ |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1974-75 | «Хімік» (Омськ) | Д-2 | 28 | 5 | 0 | 5 | 16 |
| 1975-76 | «Шинник» (Омськ) | Д-2 | 37 | 7 | 0 | 7 | 23 |
| Всього у першій лізі | 65 | 12 | 0 | 12 | 39 | ||
| «Динамо» (Рига) | Д-1 | 10 | 1 | 1 | 2 | 2 | |
| 1976-77 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 33 | 2 | 2 | 4 | 14 |
| 1977-78 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 36 | 2 | 2 | 4 | 24 |
| 1978-79 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 41 | 5 | 6 | 11 | 68 |
| 1979-80 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 44 | 1 | 1 | 2 | 22 |
| 1980-81 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 49 | 1 | 10 | 11 | 62 |
| 1981-82 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 53 | 6 | 13 | 19 | 72 |
| 1982-83 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 56 | 7 | 6 | 13 | 59 |
| 1983-84 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 44 | 8 | 7 | 15 | 38 |
| 1984-85 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 52 | 7 | 5 | 12 | 51 |
| 1985-86 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 40 | 4 | 7 | 11 | 36 |
| 1986-87 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 38 | 1 | 5 | 6 | 26 |
| 1987-88 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 50 | 3 | 6 | 9 | 35 |
| 1988-89 | «Динамо» (Рига) | Д-1 | 44 | 10 | 3 | 13 | 28 |
| Всього у вищій лізі | 590 | 58 | 74 | 132 | 537 | ||
| 1989-90 | «Ессет» (Порі) | Д-2 | 43 | 14 | 35 | 49 | 18 |
У серії матчів з клубами Національної хокейної ліги:
| № | Дата | Місце | Господарі | Рахунок | Гості | Голи |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 27.12.1988 | Калгарі | «Калгарі Флеймс» | 2-2 | «Динамо» (Рига) | Березан, Лооб — Керч[en], Белявський[en] |
| 2 | 28.12.1988 | Едмонтон | «Едмонтон Ойлерз» | 2-1 | «Динамо» (Рига) | Куррі, Мессьє — Вітоліньш |
| 3 | 30.12.1988 | Ванкувер | «Ванкувер Канакс» | 6-1 | «Динамо» (Рига) | Стерн, Бредлі (2), Танті, Сандлак, Педерсон — Знарок |
| 4 | 31.12.1988 | Лос-Анджелес | «Лос-Анджелес Кінгс» | 3-5 | «Динамо» (Рига) | Ніколс, Макбін, Грецкі — Семенов, Ломакін, Селянин[ru], Фроліков, Смирнов |
| 5 | 04.01.1989 | Чикаго | «Чикаго Блекгокс» | 4-1 | «Динамо» (Рига) | Конройд, Лармер, Крейтон, Сеніпасс — Яшин |
| 6 | 05.12.1989 | Сент-Луїс | «Сент-Луїс Блюз» | 5-0 | «Динамо» (Рига) | Галл, Кавалліні, Раглен, Геркес, Беннінг |
| 7 | 07.01.1989 | Блумінгтон | «Міннесота Норт-Старс» | 1-2 | «Динамо» (Рига) | Марук — Акулінін, Скосирєв |
Примітки
- ↑ Дати народження і смерті зазначені згідно інформації ХК «Авангард».
- ↑ Суперсерія 1978 (російська) . «Хоккейные архивы». Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Суперсерія 1988/1989 (російська) . «Хоккейные архивы». Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Динамо Рига — 77: где они сейчас? (російська) . «Блог Шидловского». Процитовано 18 березня 2020.
- ↑ Дурдін Михайло Володимирович
- ↑ Дурдін Сергій Володимирович
Посилання
- Дурдін Володимир Володимирович на сайті EliteProspects.com (англ.)
- Цей день в історії ХК «Авангард» (рос.)