Знарок Олег Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Знарок
Znarok.jpeg
Народився 2 січня 1963(1963-01-02) (55 років)
м. Усть-Катав, СРСР
Зріст 183 см
Вага 91 кг
Позиція центральний нападник
Кидок лівий
Проф. клуби Динамо Рига
Старс Рига
ХК Ландсберг
ХК Вітковіце
Вельфе Фрайбург
ХК Гальбронн
Нац. збірна Flag of the Soviet Union.svg СРСР/Flag of Latvia.svg Латвія
Ігрова кар'єра 1984 — 2002

Знарок Олег Валерійович у Вікісховищі?
Спортивні медалі
Представник Росія Росія
хокей на льоді
Чемпіонат світу
Золото Білорусь 2014
Срібло Чехія 2015
Бронза Росія 2016
Бронза Франція/Німеччина 2017
Державні нагороди
Орден Дружби
Орден Пошани

Олег Валерійович Знарок (латис. Oļegs Znaroks, рос. Олег Валерьевич Знарок ; 2 січня 1963, м. Усть-Катав, СРСР) — радянський/латвійський хокеїст, тренер.

Його батько — Валерій Знарок, відомий в минулому футболіст.

Олег Знарок після розпаду СРСР був довгий час негромадянином. У 1996 за особливі заслуги перед Латвією отримав громадянство Латвії. У 2001 змінив громадянство на німецьке.[1][2]

Нагороджений орденом Дружби (2012) та орденом Пошани (2014).

Ігрова кар'єра[ред. | ред. код]

Виступав за «Динамо» (Рига), «Старс» (Рига), «Мен Марінерс» (АХЛ), ХК «Ландсберг», ХК «Вітковіце», «Вельфе Фрайбург», ХК «Гальбронн».

У 1990 і 1991 роках виступав у складі національної збірної СРСР. У складі національної збірної Латвії провів 50 матчів; учасник чемпіонатів світу 1995 (група B), 1996 (група B), 1997, 1998 і 1999.

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

Після завершення кар'єри гравця у 2002 році працював тренером молодіжної збірної Латвії і асистентом головного тренера національної збірної Латвії. Під його керівництвом у 2005 році молодіжна збірна Латвії вперше вийшла до елітної групи.

З 2006 по 2011 очолював національну збірну Латвії.

З 2008 по 2010 роки очолював ХК МВД, з яким став фіналістом Кубка Гагаріна 2010.

З 2010 року — головний тренер «Динамо» (Москва). З московським клубом двічі здобув Кубок Гагаріна ще один один Кубок здобув з пітерським СКА в якому працює за сумісництвом, одночасно є головним тренером збірної Росії з 2014 року.

Інше[ред. | ред. код]

За версією інтернет-видання «Sports.ru» входить до символічної збірної «Динамо» радянської доби: Ірбе, Хатулєв — Крикунов[ru], Балдеріс — Фроліков — Знарок[3].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як тренер

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]