Кириченко Віктор Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кириченко Віктор Олексійович
Народився 2 липня 1941(1941-07-02) (82 роки)
Сталінська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність поет, прозаїк, композитор, автор пісень
Alma mater Український державний університет залізничного транспорту (1972)
Членство Національна спілка письменників України

Кириченко Віктор Олексійович — український поет, прозаїк, автор текстів пісень, композитор.

Біографія

Віктор Олексійови Кириченко народився 2 липня 1941 р. у с. Родіонівка Ямського району Сталінської (тепер Донецької) області. Сім'я переїхала до м. Мерефа Харківської області в 1950 році, Навчався в Мерефянській школі № 6, яку закінчив в у 1958 р. [1]

При міській дитячій бібліотеці міста існував літературний гурток, який В. Кириченко почав відвідувати в шкільні роки. Також він професійно займався спортом. Віктор Олексійович кандидат у майстри спорту з футболу, туризму, греблі на байдарці.

У 1972 році Віктор Кириченко закінчив Харківський інститут інженерів залізничного транспорту за спеціальністю інженер-електрик. Працював на Далекому Сході.

Повернувшись до Харкова, займав керівні посади:

  • головний інженер «Харківелектропостачзбут» (1981—1985);
  • заступник генерального директора «Харківтеплокомуненерго» (1990—1992);
  • директор фірм «Кіпава» (1993—1994, м. Мерефа Харківського району), «Парі» (1994—1996), «Восток» (1996—2003; обидві — Харків).

Віктор Кириченко друкувався в газетах, відвідував літературні студії. Провідні теми у творчості Віктора Олексійовича — любов до рідного краю, складний внутрішній світ сучасника, філософське осмислення буття.

Творча діяльність

Автор книжок: «Моя Україна» (1994), «Дороги» (1997), «Золоті ворота» (1998), «Слобідська раїна» (1999), «Український сонцептах» (2004), «Сонця м'яч непереможний» (2006), «Ялтинські акварелі» (2007), «Чемпіон» (2008), «Настуся-сонечко» (2009).

Постійно друкувався в ЗМІ та альманахах «Слобожанський круг», «Слобожанщина». Написав тексти та музику до пісень «Мерефу любіть», «Офіцери», «Динамівські фани», «Місячне сяйво», «Місто кохання», «Мої Бабаї».[2]

Переклав українською мовою вірші О.Мандельштама, М.Заболоцького, М.Рубцова, Й.Бродського, Б.Чичибабіна, А.Жигуліна, Д.Кедріна, Д.Самойлова.

В. Кириченко мав активну життєву позицію, часто проводив творчі вечори та зустрічі в багатьох ліцеях і школах, технікумах, бібліотеках і військових частинах, виступи в морських ветеранських організаціях, у тому числі і в товаристві ветеранів-підводників ім. І.Фісановича сухопутного Харкова.

Член Національної спілки письменників України, Всеукраїнської спілки письменників-мариністів, творчої Асоціації літераторів «Слобожанщина» та Ялтинського літературного товариства ім. А. П. Чехова. Почесний громадянин Мерефи.

Поетична і пісенна творчість Віктора Олексійовича відома не тільки в Харкові і містах Харківської області, але і в Севастополі, Сімферополі, Ялті, Євпаторії, Сумах і Бєлгороді.

Твори

  • Дороги: стихи / В. А. Кириченко. — Харьков: Прапор, 1997. — 64 с.
  • Золоті ворота: вірші / В. О. Кириченко. — Харків: Прапор, 1998. — 87 с.
  • Слобідська раїна: поезії, переклади, пісні / В. О. Кириченко. — Харків: Прапор, 1999. — 159 с.
  • Настуся-сонечко : [вірші для дітей] / В.Кириченко, Н.Кириченко. – Суми : Корпункт, 2009. – 32 с.
  • Сонця м'яч непереможний: вибране / В. О. Кириченко. — Харків: Прапор, 2006. –95 с.
  • Чемпіон: оповідання / В. О. Кириченко. — Харків: Майдан, 2008. — 102 с. — (Проза Слобожанщини).
  • Ялтинські акварелі: поезії, оповідання / В. О. Кириченко. — Харків: Основа, 2007. –208 с.
  • Лелечин край; Я повертаюсь; Медитація; Віче; Мелодія; Бабаївський ярмарок; Мої Бабаї; Ти і я; Моє місто; Вічність; Мерефу любіть; Я в вагоні сиджу… : [вірші] / В.Кириченко // Трибуна трудящих. – 1999. – 6 берез.

Примітки

  1. Кириченко Віктор Олексійович |. kharkiv-nspu.org.ua (українська) . 11 07 2012. Процитовано 18 листопада 2019.
  2. Бібліографічні видання | Харківська обласна універсальна наукова бібліотека. library.kharkov.ua. Процитовано 18 листопада 2019.

Джерела

Рекомендована література

  • Віктор Кириченко // Письменники Харкова: довідник. — Харків, 2003. — С. 246—247.
  • Возіянов М. К. Кириченко Віктор Олексійович / М. К. Возіянов // Енциклопедія Сучасної України. — Київ, 2013. — Т. 13. — С. 56.                                                               
  • Ковалевський О. Життєве коло Віктора Кириченка / О.Ковалевський // Кириченко В. Золоті ворота: вірші / В.Кириченко. — Харків, 1998. — С. 3-4.
  • Леміщенко В. Висока Слобідська тополя / В.Леміщенко // Кириченко В. Слобідська країна: поезії, переклади, пісні / В. О. Кириченко. — Харків, 1999. — С. 3-4.
  • Пивовар М. Шлях до моря і серця / М.Пивовар // Кириченко В. Ялтинські акварелі: поезії, оповідання / В. О. Кириченко. — Харків, 2007. — С. 3-4.
  • Приз Н. С любовью о малой родине. Поселок Бабаи: страниці истории и современность и современность : [сб.очерков] / Н. Приз, О.Пересада, Н. Рубан, в. Булат.-Харьков : Золотые страницы, 2015. -с. 249-252.