ПУ-12М6

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
9С482М6 (9С482М7)
в дужках вказані характеристики 9С482М7
Основні характеристики
Класифікація: Рухомий пункт управління
Виробник: Росія
Бойова маса, т: 13,2
Екіпаж, чол: 4
Цілі, що приймаються: до 99
Цілі, що супроводжуються: 5..7 (до 9)
Зона знімання координат повітряних цілей, км: 100
Споживана потужність, кВт: 1
Час безперервної роботи, год: 24
Час виходу в робочий режим апаратури зв'язку та передачі інформації, хв: не більше 3
Час виходу в робочий режим апаратури навігації, хв: не більше 13
Кількість джерел РЛІ, що підключаються
Первинних: 1
Вторинних: Відсутні
(2 + 1 СВЦ «Тор-М1» або 1РЛ144М1 «Тунгуска-М1»)
Швидкість обміну інформацією
Фазової модуляції, біт/с: 234 (468)
Частотної модуляції, біт/с: Немає (1200)
Біімпульсного кодування, біт/с: Немає (2400)
Дальність передачі
по радіостанціях, км: до 25 (до 40)
по кабелю, км: до 15
Шасі
Тип: БТР-80
Броня: протикульова
Модель двигуна: КамАЗ-7403
Потужність двигуна, к.с.: 260
Колісна формула: 8х8/4
Тип підвіски: індивідуальна торсіонна
Швидкість по шосе, км/год: 80
Швидкість по ґрунтовій дорозі, км/год: 20..40
Швидкість на плаву, км/год: 9
Запас ходу, км: 500..600

ПУ-12М6 (Індекс ГРАУ9С482М6) — російський пересувний пункт управління підрозділів ППО (батарейний командирський пункт). Є продовженням сімейства рухомих пунктів управління ПУ-12.

Опис конструкції

ПУ-12М6 забезпечує управління засобами ППО ближньої та середньої дальності, в число яких входять бойові машини ЗРК 9К31 «Стріла-1», 9К31 «Стріла-10С», 9К33М3 «Оса-АКМ», а також ЗСУ-23-4 «Шилка». Крім того ПУ-12М6 може сполучатися з однією РЛС, що має аналоговий вихід[1].

У приладовий склад машини входить наступна апаратура[1]:

  1. Апаратура навігації і орієнтування;
  2. АСПДУ (автоматична система передачі даних удосконалена);
  3. Засоби сполучення з РЛС;
  4. Обладнання зв'язку;
  5. Прилади нічного бачення;
  6. Комплекс обладнання щодо оповіщення про радіаційне та хімічне зараження місцевості;
  7. Комплект запасних частин.

У перелік основних можливостей ПУ-12М6 входять[1]:

  1. Можливість роботи по 5 радіо і 5 телефонних каналах;
  2. Сполучення РЛС з аналоговим виходом;
  3. Обмін РЛІ з вогневими засобами;
  4. Висока перешкодостійкість;
  5. Можливість роботи від різних джерел живлення;
  6. Раннє оповіщення про низьколітаючі повітряні цілі;
  7. Отримання інформації про статус підлеглих вогневих засобів;
  8. Видача адресних цілевказівок.

Модифікації

9С482М7 (ПУ-12М7)

Перший дослідний зразок машини 9С482М7 був продемонстрований у 2007 році на міжнародній авіакосмічній виставці МАКС-2007 в Жуковському. ПУ-12М7 є наступною модифікацією пересувного пункту управління ПУ-12М6. Основною відмінністю від базового варіанту є наявність більш сучасного устаткування, що дозволяє більш ефективно вирішувати бойові завдання[1].

Завдяки новому приладовому складу була збільшена дальність передачі інформації по радіоканалу до 40 км, а також з'явилася можливість сполучення з РЛС по телекодовому каналу для отримання інформації про повітряну обстановку[1].
Виготовляється на ВАТ «Радіозавод» (Пенза).

Примітки

  1. а б в г д ПУ-12 семейство подвижных пунктов управления средствами ПВО (рос.). Оружие России. Архів оригіналу за 24 травня 2012. Процитовано 18 лютого 2012.

Посилання