Оса (зенітний ракетний комплекс)

Тип	амфібія 6×6 зенітно ракетна система
Походження	СРСР
Історія використання
На озброєнні	1971–нині
Історія виробництва
Розробник	Дослідницький інститут НІІ-20
Розроблено	1960–1972
Виготовлення	1970–1988
Виготовлена; кількість	1,200
Варіанти	OSA-A, OSA-AK, OSA-AKM, OSA-M
Характеристики (OSA-AKM)
Вага	17.5 тон
Довжина	9.14 м
Ширина	2.75 м
Висота	4.20 м (зі складеною радіолокаційною щоглою)
	5 солдатів
Головне; озброєння	6 9М33, 9М33М1, 9М33М2 або 9М33М3 ракети
Двигун	дизель 5Д20Б-300Б; 300
Дорожній просвіт	400 мм
Операційна; дальність	500 км
Швидкість	80 км/г; 8 км/г (вплав)
	Оса (зенітний ракетний комплекс) у Вікісховищі

Бойова машина 9А33Б зенітно-ракетного комплексу 9К33 «Оса»

«Оса» (індекс ГРАУ — 9 К33, по класифікації МО США і НАТО: SA-8 Gecko («Гекон»)) — радянський автоматизований військовий зенітно-ракетний комплекс. Комплекс є всепогодним і призначений для прикриття сил і засобів мотострілецької (танкової) дивізії у всіх видах бойових дій.

Розробка почалася 27 жовтня 1960 року, прийнятий на озброєння 4 жовтня 1971 року. Комплекс оснащений чотирма зенітними керованими ракетами 9 M33, модифікація «Оса-АК» має 6 ракет 9 М33М2, а «Оса-АКМ» — 6 ракет 9 М33М3. На кінець 2007 року був найчисельнішим в Росії комплексом військової ППО. На озброєнні більше 400 машин.^[4]

Модифікації[ред. | ред. код]

9К33-1Т «Оса-1Т»[ред. | ред. код]

Запропонована модернізація білоруською компанією «Тетраедр» передбачала комплекс заходів, які включали б, серед іншого, заміну бортової електроніки на цифрову. До основних відмінностей від базового комплексу відносять:^[5]

нова система наведення ракети
збільшена автоматизація роботи системи
нова елементна база ЗРК

Цією ж компанією розроблено модернізований варіант цього зенітно-ракетного комплексу Т32 «Стилет», у якому замінено шасі та використовується нова зенітна ракета українського виробництва Т382^[5].

Варіант «Укррадарпроєкт»[ред. | ред. код]

Варіант модернізації комплексу розроблений українським підприємством «Укррадарпроект», зокрема заміна на нову елементну базу, що передбачає:^[5]

заміну електронно-променевих трубок,
радіоламп та лампи біжної хвилі,
відикона та інших морально застарілих елементів,
встановлення ПЗЗ матриці в двох діапазонах,
доопрацьованої телевізійно-оптичної головки.

Також українська модернізація ЗРК «Оса» дозволяє отримувати зовнішні цілевказівки від зовнішнього командного пункту в радіусі 90 км та працювати в 4-х режимах віддаленості від зовнішнього командного пункту:^[5]

12 км
25 км
45 км
до 90 км

Окрім того введено режим автоматичного ведення цілі у видимому та інфрачервоному діапазоні, а для протидії сучасним засобам радіоелектронного виявлення введено секторний режим (робота від 6 до 360 градусів) та режим мерехтіння, що дозволяє зменшувати час перебування в ефірі й фактично ймовірність бути виявленим супротивником^[5].

Ракета Т382 КБ «Луч»[ред. | ред. код]

Т382 — українська зенітна керована ракета (ЗКР) малої дальності, розроблена ДП "Державне Київське конструкторське бюро «Луч» для україно-білоруської модернізації ЗРК Оса - Т38 «Стилет». Існує лише у вигляді макету. Ракета має два ступені та здатна знищувати цілі на відстані від 1.5 до 20 км; для порівняння базова ракета 9М33 знищує цілі на вдвічі меншій максимальній відстані^[5].

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Війна на сході України

Комплекси «Оса» було використано у війні на сході України^[6].

12 жовтня 2018 року українськими засобами протиповітряної оборони було виявлено два безпілотні літальні апарати, які перетнули лінію розмежування і рухалися в напрямку Лисичанського нафтопереробного заводу. Обидва БПЛА були ідентифіковані як ударні й такі, що становлять загрозу життю та здоров'ю мирних мешканців. Було прийнято рішення на застосування засобів ППО. В результаті відбиття повітряної атаки один безпілотний літальний апарат противника було збито на висоті близько 2 км, другому вдалося повернутися на непідконтрольну територію. Уламки від ракети впали на території місцевої школи та біля Лисичанського заводу ГТВ. Дітей довелось терміново евакуювати, ніхто з цивільного населення не постраждав^[7]^[8].

Наступного дня в небі над Лисичанськом українським вертольотом вогневої підтримки Мі-24П було збито російський БПЛА «Орлан-10»^[9].

Громадянська війна в Сирії[ред. | ред. код]

Докладніше: Громадянська війна в Сирії

Один комплекс було захоплено озброєною опозицією. Ймовірно, з цього комплексу був збитий один вертоліт військ Асада.

Друга Карабаська війна[ред. | ред. код]

Докладніше: Друга Карабаська війна

Станом на кінець жовтня 2020 року вірменські військові втратили до 16 пускових установок ЗРК «Оса». Всі вони були уражені високоточними боєприпасами з ударних БПЛА Bayraktar TB2 та «дронів-камікадзе» IAI Harop. Окрім цих пускових установок, зафіксовано ураження і однієї транспортно-заряджальної машини зенітного ракетного комплексу «Оса»^[10].

Оскільки ці ЗРК стали одними з найбажаніших цілей для ударів із дронів Азербайджану, у Вірменії активно використовують і їх макети, аби опонент використовував дороговартісні боєприпаси не за призначенням^[10].

Оператори[ред. | ред. код]

Алжир
Ангола – 15 одиниць.
Вірменія
Азербайджан – Поліпшені до Оса-1Т.
Білорусь
Болгарія – 24 одиниці.
Куба
Еквадор
Грузія
Греція – 30 систем.
Північна Корея
Марокко
Індія - Оновлені ОСА-АК
Йорданія: Наприкінці вересня 2017 року, не знайшовши коштів на модернізацію ЗРК «Оса», армія Йорданії вирішила продати наявні у неї 52 комплекси. Перед цим розглядалася ймовірність проведення модернізації цих комплексів у Білорусі. Серед зацікавлених покупців була названа Україна^[5].
Росія
Україна

Восени 2021 року, на полігоні Ягорлик в рамках навчань "Об’єднані зусилля-2021" відбулись бойові стрільби підрозділів протиповітряної оборони Збройних Сил України. Для їх проведення були залучені ЗРК "Оса-АКМ" із складу частин ППО Сухопутних військ ЗС України.^[11]

Галерея[ред. | ред. код]

Український зенітний ракетний комплекс Оса під час тренувального маршу перед парадом на День незалежності, 22 серпня 2014 року, Київ, Україна.
На тренуваннях, 2021 рік
На тренуваннях, 2021 рік

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Прочие с долевым участием. www.kupol.ru. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 28 березня 2012.
↑ Зенитный ракетный комплекс "Оса". Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 28 березня 2012.
↑ Pike, John. SA-8 GECKO / 9K33M3 Osa-AKM. www.globalsecurity.org. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.
↑ Архив новостей^{[недоступне посилання з червня 2019]}
↑ ^а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж У ЗРК «Оса» йорданської армії зацікавлені в Україні. Український мілітарний портал. 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
↑ Жирохов М. (20.12.2015). Штурмовики Су-25 в боях на Донбасі. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.
↑ На підльоті до Лисичанська вранці було збито безпілотник, ще один зник на непідконтрольній території. Інтерфакс. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
↑ Військові розповіли, що і чому впало на подвір’я школи в Лисичанську. Радіо "Свобода". 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
↑ Вертоліт ООС збив над Лисичанськом російський дрон. Укрінформ. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.
↑ ^а ^б Люксіков Михайло (31 жовтня 2020). Азербайджан покаже трофейний ЗРК «Оса» у Баку. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.
↑ ЗСУ провели перші в цьому році бойові стрільби ЗРК С-125 та "Оса-АКМ" | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Оса (зенітний ракетний комплекс)

Це незавершена стаття про ракетну зброю.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Портал «Військова техніка» Портал «Військова справа»

[1] Прочие с долевым участием. www.kupol.ru. Архів оригіналу за 6 грудня 2011. Процитовано 28 березня 2012.

[2] Зенитный ракетный комплекс "Оса". Архів оригіналу за 24 травня 2013. Процитовано 28 березня 2012.

[3] Pike, John. SA-8 GECKO / 9K33M3 Osa-AKM. www.globalsecurity.org. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018.

[4] Архив новостей^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[miu.28-10-2017-5] а ^б ^в ^г ^д ^е ^ж У ЗРК «Оса» йорданської армії зацікавлені в Україні. Український мілітарний портал. 28 жовтня 2017. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.

[milpages.20.12.15-6] Жирохов М. (20.12.2015). Штурмовики Су-25 в боях на Донбасі. Ukrainian Military Pages. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21 грудня 2015.

[7] На підльоті до Лисичанська вранці було збито безпілотник, ще один зник на непідконтрольній території. Інтерфакс. 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.

[8] Військові розповіли, що і чому впало на подвір’я школи в Лисичанську. Радіо "Свобода". 12 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.

[9] Вертоліт ООС збив над Лисичанськом російський дрон. Укрінформ. 13 жовтня 2018. Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 16 жовтня 2018.

[mil.2020-10-31-10] а ^б Люксіков Михайло (31 жовтня 2020). Азербайджан покаже трофейний ЗРК «Оса» у Баку. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020.

[11] ЗСУ провели перші в цьому році бойові стрільби ЗРК С-125 та "Оса-АКМ" | Defense Express. defence-ua.com (укр.). Архів оригіналу за 13 грудня 2021. Процитовано 13 грудня 2021.

[знято-12] а ^б станом на 2022 рік знято з озброєння.

[трофей-13] а ^б трофей захоплений у ЗС РФ.

[дослідне-14] перспективний комплекс, станом на 2022 на озброєння не прийнятий.

[імпорт-15] а ^б ^в ^г заявлена, або вже поставлена, у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, можливо інформація корегуватиметься.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[1]

[2]

[3]

[4]