Сіднейська міська електричка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:30, 29 травня 2020, створена Fessor (обговорення | внесок) (категоризація)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сіднейська міська електричка
Опис
КраїнаАвстралія
МістоСідней
Дата відкриття1 липня 2013
Річний пасажиропотік340,7 млн (2017 рік)
СайтОфіційний сайт
Власникуряд Нового Південного Уельсуd
Маршрутна мережа
Кількість ліній8
Кількість станцій178
Довжина мережі815 км
Основні типи рухомого складуK setd, T setd, M setd, H setd і Sydney Trains A & B setsd
Ширина коліїєвропейська колія
Електрифікація1500 V DC railway electrificationd
Схема маршрутів

Детальна мапа мережі на RailMaps.com.au

CMNS: Сіднейська міська електричка у Вікісховищі

Сіднейська міська електричка (англ. Sydney Trains) — система ліній приміських електропотягів з підземними ділянками в центрі міста, що обслуговує місто Сідней, Новий Південний Уельс, Австралія. В системі використовується стандартна ширина колії, та живлення потягів від повітряної контактної мережі.

Історія

[ред. | ред. код]

Перша залізнична лінія в місті була відкрита у 1855 році, після відкриття першої лінії система активно розширялась. Перша електрифікована лінія відкрилася у 1926 році, у тому ж році відкрилася перша підземна ділянка. Важливим етапом розвитку стало відкриття у 1932 році руху по мосту Гарбор-Брідж. Основні роботи по електрифікації ліній були завершені до 1948 року. Не задовго до початку олімпійських ігор були відкриті нові ділянки до Міжнародного аеропорту Кінгсфорда Сміта та до олімпійського парку. У 2008 році нове розширення системи, була відкрита переважно підземна 13 кілометрова ділянка між станціями Чатсвуд та Еппінг.


Новітня історія

[ред. | ред. код]

У травні 2012 року міністр транспорту штату оголосив про реструктирізацію системи, замість оператора CityRail[en] була створена компанія Sydney Trains. При реструктурізації частина ліній буде передана Сіднейському метрополітену, що зараз знаходиться в стадії будівництва. Діючі лінії що підлягають передачі метрополітену будуть поетапно закриватися на реконструкцію та підключення до нових підземних ділянок[1]. У зв'язку з реструктурізацією була зменшена кількість ліній до семи, частина ліній були об'єднані. В 2017 році ліній стало 8, восьму лінію створили виділивши частину другої лінії в окрему лінію.

Лінії

[ред. | ред. код]
Лінія Назва Обслуговує
(1) North Shore, Northern & Western[en] Північні та західні передмістя з центром.
(1) Inner West & Leppington[en] Внутрішньо західні та південно-західні райони.
(1) Bankstown[en] Кентербері-Банкстаун, частину Внутрішнього Заходу та Західний Сідней.
(1) Eastern Suburbs & Illawarra[en] Східні та південні передмістя з центром.
(1) Cumberland[en] Західний Сідней (не проходить у центрі)
(1) Carlingford[en] З півночі на південь , від передмістя Клайд до Карлінфорду.
(1) Olympic Park[en] Сіднейський олімпійський парк.
(1) Airport & South[en] Центральний діловий район з південно-західним передмістям через Аеропорт.

Режим роботи

[ред. | ред. код]

Інтервал руху по буднях від 3-х хвилин на центральних ділянках, 5 — 10 хвилин на основних станціях та 15 хвилин на найвіддаленіших ділянках. У вихідні дні інтервал збільшується до 10 хвилин у центрі та до 30 хвилин на віддалених від центра ділянках ліній. З 1989 року вночі приблизно по маршрутам ліній курсують автобуси з інтервалом в одну годину.

Галерея

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. https://www.sydneymetro.info/ Інформація про будівництво метрополітену