Воронін Альберт Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:36, 3 червня 2020, створена SashkoR0B0T (обговорення | внесок) (НАНУ -> НАН України)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Воронін Альберт Миколайович
Народився 14 липня 1933(1933-07-14) (90 років)
Мосальськ, Калузька область
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Alma mater Московський енергетичний інститут
Заклад Інститут космічних досліджень НАН України та НКА України
Посада провідний науковий співробітник відділу системних досліджень
Вчене звання доктор технічних наук
Науковий ступінь професор

Альбе́рт Микола́йович Воро́нін (* 1933) — український фахівець у галузі кібернетики, доктор технічних наук (1990), професор (2002).

Життєпис

Народився 1933 року в місті Москальськ Калузької області. 1957 року закінчив Московський енергетичний інститут.

Протягом 1958—1970 років працював у Київському інституті автоматики, у 1970—1996 роках — в Інституті кібернетики НАН України. Від 1990 року — завідувач лабораторії нейробіоніки, з 1996-го — провідний науковий співробітник відділу системних досліджень Інституту космічних досліджень НАН України і НКАУ.

Наукові дослідження стосуються системного аналізу та теорії оптимальних рішень; розробляє методи багатокритерійної оптимізації систем керування.

Серед робіт:

  • «Багатокритерійний синтез динамічних систем», 1992
  • «Складні технічні та ергатичні системи: методи дослідження», 1997, співавтори — Зіатдінов Юрій Кашафович, В. В. Осташевський, А. В. Харченко
  • «Основи управління муніципальним господарством», 1998, співавтори Лапін Андрій Олексійович, Широков Олександр Миколайович
  • «Векторна оптимізація динамічних систем», 1999, співавтори Зіатдінов Ю. К., О. І. Козлов
  • «Компроміс й консенсус в теорії векторної оптимізації», 2001
  • «Системний аналіз та багатокритерійна оцінка космічних проектів експертними методиками», 2004
  • «Синтез компромісно-оптимальних траєкторій мобільних об'єктів у конфліктному середовищі», 2015, співавтори, Зіатдінов Ю. К., Пермяков Олександр Юрійович, І. Д. Варламов.

Джерела