Федірко Павло Стефанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Федірко Павло Стефанович
Народився13 вересня 1932(1932-09-13)
Криловська, Криловський район
Помер9 серпня 2019(2019-08-09) (86 років)
Красноярськ, Росія
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик, державний діяч
Alma materРостовський державний університет шляхів сполученняd
ЧленствоРада Федерації
Посададепутат Верховної ради СРСР[d] і член Ради Федерації[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За відзнаку в охороні державного кордону СРСР» медаль «Ветеран праці» медаль «За освоєння цілинних земель» медаль «За будівництво Байкало-Амурської магістралі»

Павло Стефанович Федірко (13 вересня 1932(19320913), станиця Катеринівська, тепер станиця Криловська Краснодарського краю, Російська Федерація — 9 серпня 2019, місто Красноярськ, Російська Федерація) — радянський державний діяч, 1-й секретар Красноярcького крайкому КПРС, голова правління Центроспілки СРСР. Член ЦК КПРС у 1976—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—11-го скликань. Народний депутат СРСР у 1989—1991 роках.

Життєпис

Предки Федірка мали козацьке коріння, мати Пелагея Матвіївна працювала в колгоспі, батько Стефан Петрович — у районному земельному відділі. Після закінчення середньої школи Павло Федірко вступив до Ростовського інституту інженерів залізничного транспорту, який закінчив в 1954 році.

Після закінчення інституту переїхав на роботу в місто Норильськ Красноярського краю. У 1954 році працював майстром з арматури паровозовагоноремонтного заводу Норильського гірничометалургійного комбінату.

У 1954—1958 роках — завідувач відділу пропаганди і агітації; 2-й секретар, 1-й секретар Норильського міського комітету ВЛКСМ Красноярського краю.

Член КПРС з 1957 року.

У 1958—1960 роках — головний інженер, директор ремонтно-механічного заводу Норильського комбінату.

У 1960—1962 роках — 1-й заступник голови виконавчого комітету Норильської міської ради депутатів трудящих.

У 1962—1965 роках — 1-й секретар Ігарського міського комітету КПРС Красноярського краю. У 1965—1967 роках — секретар партійного комітету військової частини Красноярського краю.

У 1967—1970 роках — завідувач відділу оборонної промисловості Красноярського крайового комітету КПРС.

У 1970—1971 роках — 1-й секретар Красноярського міського комітету КПРС Красноярського краю.

У 1971 році закінчив заочну Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

У листопаді 1971 — 28 грудня 1972 року — 2-й секретар Красноярського крайового комітету КПРС.

28 грудня 1972 — 2 жовтня 1987 року — 1-й секретар Красноярського крайового комітету КПРС.

2 жовтня 1987 — 19 грудня 1992 року — голова правління Центроспілки СРСР.

З 1992 року — на пенсії в Москві.

У 1999 році став заступником губернатора Красноярського краю Олександра Лебедя, а також начальником управління адміністрації краю по взаємодії з Урядом Російської Федерації таіншими федеральними органами державної влади. З 2 листопада 2001 по 25 травня 2004 року був представником адміністрації Красноярського краю в Раді Федерації Росії. З травня 2004 по серпень 2019 року — радник губернатора Красноярського краю.

Помер у місті Красноярську 9 серпня 2019 року. Похований на Алеї Слави Бадалицького цвинтаря Красноярська.

Нагороди і звання

Примітки

Джерела