Леванідов Андрій Якович
Леванідов Андрій Якович | |
---|---|
рос. Андрей Яковлевич Леванидов | |
Народився | 1747 |
Помер | 26 лютого 1802 |
Діяльність | офіцер |
Учасник | російсько-турецька війна |
Військове звання | генерал-лейтенант |
У шлюбі з | Q126909335? |
Нагороди | |
Леванідов Андрій Якович (? — 26 лютого 1802) — російський воєначальник, намісник Слобідської України, збирач української старовини і меценат. 1785 — шеф Стародубського карабінерного полку (див. Карабінери). 1787 — командувач 2-ї кавалерійської бригади (т. зв. Української армії), куди входили Стародубський та Київський карабінерні полки. 1790–94 — корпусний командир у Києві. Від 13 березня 1796 до 9 січня 1797 — генерал-губернатор Харківського намісництва та водночас (з 13 березня 1796 до 12 грудня 1796) — Воронезького намісництва. На цій посаді чимало зробив для благоустрою Харкова. Протегував українському історикові Архипу Худорбі та композиторові Артему Веделю. Збирав матеріали з історії України (по ньому лишився т. зв. Андрія Леванідова Малоросійський літописець, укладений на початку 1790-х рр.).
Джерела
- Вирський Д. С. Леванідов Андрій Якович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Література
- Мезько-Оглоблін О. Андрій Леванідов. В кн.: Люди Старої України та їхні праці. Острог–Нью-Йорк, 2000.
Це незавершена стаття про військового діяча або діячку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |