Офіцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті та в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. Offizier) перекладається як службовець і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.

В українській мові на початку XX сторіччя після сформування національних українських військових формувань використовувався термін «старшина». Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін «старшина» продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, у лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, тож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер» знову з'являється в 1942 році.

Сучасні офіцерські звання Збройних сил України[ред. | ред. код]

Молодші офіцери[ред. | ред. код]

Старші офіцери[ред. | ред. код]

Вищі офіцери[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]