Офіцер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Офіце́р — особа командного і начальницького складу в збройних силах, на флоті і в інших силових структурах, що позначає переважно військовий ранг (звання). Слово офіцер (лат. officiarius; нім. offizier) перекладається як службовець, і прийшло в українську мову «ахвіцер» через російську мову «рос. офицер», коли керували російською імператорською армією старшини німецького походження піддані Російської імперії, а вихідці з етнічної України служили в ній.

В українській мові, напочатку ХХ сторіччя використовувався термін "старшина", який використовуватися після сформування національних українських військових формувань. Після остаточної окупації України в 1921 році, цей термін "старшина" продовжував використовуватися серед емігрантського середовища. На території УРСР, в лавах Червоної армії персональні військові звання були відсутні, отож командний склад мав назву «червоний командир». Поняття «офіцер», знову з’являється в 1942 році.

Сучасні офіцерські звання Збройних сил України[ред. | ред. код]

Молодші офіцери[ред. | ред. код]

Старші офіцери[ред. | ред. код]

Вищі офіцери[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]