Плутос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Плутос
грец. Πλούτος
Народився
Крит[1]
БатькоЯсіон[1]
МатиДеметра[1]

Плу́тос (грец. Πλούτος — «багатство», «достаток»; «щастя») — давньогрецький бог багатства. Він або син Ясіона та Деметри, з яким остання лежала в полі, зораному тричі[2], або ж Гадеса та Персефони[2].

У Елевсінських містеріях його розглядають як «Божественну дитину».[3]

Спочатку Плутос був хтонічним божеством, покровителем урожаю хлібних злаків. У найдавніші часи міфотворення ототожнювався з Плутоном як володарем підземних багатств.

За Гесіодом, він народився на тричі зораному полі на острові Криті. Згодом Плутоса пов'язували з Ейреною — уособленням мирного життя, що породжує багатство; з богинею долі Тіхе; з Афіною Ерганою (Покровителькою ремесла) тощо.

Згодом бог Плутос переосмислюється як уособлення багатства.

Етимологія

Як і багато інших персонажів грецької та римської міфології, ім'я Плутоса пов'язане з кількома англійськими словами. До них належать:

  • Плутократія, що управляє заможними, і плутократ — той, хто править завдяки багатству;
  • Плутономіка — вивчення управління багатством;
  • Плутолатрія — «поклоніння» грошам;
  • Плутоманія — надмірне прагнення до багатства.

У мистецтві

П'єси

В однойменному творі Алістофана Плутос — засліплений Зевсом старець, через що він не міг справедливо розподіляти свої дари.

Плутос:

Зевс осліпив мене, всім вам заздрячи.

Дитиною я колись пригрозив йому,

Що відвідувати стану тільки праведних,

Розумних, чесних: він осліпив мене,

Щоб нікого з них я розрізняти не міг.

Настільки людям чесним заздрить він![4]

Тіхе та Плутос. II століття н. е.

Коли зір повертається до бога, він може оприділити, хто заслуговує багатства, створюючи хаос.

Каріон:

Щасливо життя пана склалось.

А Плутоса – щасливіше значніше:

Сліпий прозрів, тепер очі його сяють,

З милості Асклепія-цілителя.

Жрець:

З тих самих пір, як Плутос знову зрячим став,

Від голоду я гину, їсти мені нічого.

І це мені – жрець Зевса я спасителя!

Плутос із рогом достатку. IV століття до н. е.

Кераміка

У давньогрецькій кераміці, незалежно від того, чи він зображений дитиною, чи ефебом, Плутос є тим, хто несе ріг достатку.

Скульптура

У пізніших алегоричних барельєфах Плутос зображений як немовля в обіймах Ейрени, оскільки процвітання - це дар «Миру», або в обіймах Тіхе, Фортуни Міста.

У поезії

Згадується у віршах Тімокреона Родоського:

Ти, сліпий Плутос, краще б не з'являвся ні на землі, ні на морі,

але жив би собі в Тартарі і на берегах

Ахерона, бо від тебе всі біди, що зазнаються людьми.[5]

Примітки

  1. а б в Любкер Ф. Plutus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1064.
  2. а б Kerényi, Carl; Manheim, Ralph (1 січня 1967). Eleusis. Princeton University Press. ISBN 978-0-691-21385-9.
  3. Μπάτζιου, Ανρομάχη. Οι μαρτυρίες για τη χρήση μουσικής στα Ελευσίνια Μυστήρια. Процитовано 31 липня 2020.
  4. , Aristophanes. (2020). Plutus. Ktoczyta.pl. ISBN 978-83-8217-316-1. OCLC 1150196164.
  5. Timocreon. Brill’s New Pauly. Процитовано 31 липня 2020.

Література