Боги

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Частина серії статей на тему:
Традиційна релігія
Боги давньоєгипетської релігії: Осіріс, Анубіс і Гор
Ключові поняття
Категорія Категорія • Портал
Ця стаття — про божества або богів з немонотеїстичної перспективи. Див. Бог для інформації про монотеїстичні концепції.

Боги́ (божества́) — надприродні істоти, котрим у віруваннях приписується здатність контролювати певні аспекти буття. Часто боги є персоніфікаціями сил природи чи соціальних явищ, які наділяються якостями людей чи тварин. Через ритуали відбувається зв'язок людей з божествами в формі магічного обміну: за поклоніння чи жертвопринесення богам людина очікує їхнього заступництва, прихильності чи відвернення шкоди. У переносному значення боги — предмет шанування чи поклоніння взагалі.

Етимологія

[ред. | ред. код]

Слово «бог», як і його відповідники в стародавніх індоєвропейських мовах, первісно вживалось у значенні «благий», «багатий», тобто сила, що контролює певні блага. Споріднене з давньоіндійським bhágas — «дарувальник, господар», давньоперським baga-, авестійським baɣa — «господь», «бог», що походять від давньоіндійського bhájati, bhájatē — «наділяє, ділить», чи авестійського baχšaiti — «бере участь», що в свою чергу походить відповідно від давньоіндійського bhágas — «надбання, щастя», чи авестійського baɣa-, baga- «доля, участь»[1].

У романських мовах слова на позначення богів (наприклад, англійське deity) походять від латинського deus — «бог», а воно від праіндоєвропейського *deiwos із тим же значенням. Воно ж утворене від *dyeu-  — «сяяти». У різних індоєвропейських мовах від *dyeu- також походять слова, що означають «день»[2].

В усіх індоєвропейських культурах виділяються божества чоловічого та жіночого роду[3].

Характеристики богів

[ред. | ред. код]

Кожне божество зазвичай керує певним одним явищем чи об'єктом — Сонцем, вітром тощо, або діяльністю — ковальством, війною, та/або уособлює їх[4][5]. Традиційно божества уявляються як люди (див. антропоморфізм), хоча часто наділяються рисами тварин, що відображають їхні якості (див. зооморфізм)[6]. Наприклад, давньоєгипетський бог-уособлення сонця Гор зображався з головою сокола за гострий зір цього птаха, що символізує всевидющість бога, або й цілком як сокіл, що подібно до сонця перебуває в польоті високо над землею. Зображення божества називається ідолом[7][8].

Під богами могли розумітися як втілені сили природи та суспільства, так і люди (правителі). Зокрема, традиція вважати правителів богами притаманна східним релігіям. Богами вважалися єгипетські фараони, царі Межиріччя, японські імператори, а також імператори Римської імперії[9]. В той же час багато монархів (наприклад, царі Стародавньої Греції), не будучи богами, вважалися нащадками богів[10]. Особа, народжена від зв'язку божества з людиною, чи наділена силою божества, має назву напівбог[11].

Зазвичай боги уявляються безсмертними, проте мають ті ж потреби, що й люди: харчуються, розважаються, розмножуються. Боги можуть відчувати емоції: гніватися, радіти, бути доброзичливими або неприязними і мстивим[5][12]. Цим визначається характер ритуальної взаємодії людей з ними: прославляння, принесення тих чи інших жертв, традиції їх іменування та зображування[13].

Сукупність богів певної релігії зветься пантеоном. У багатьох традиціях у пантеоні виділяється верховне божество, або найбільш гідне поклоніння. Іноді буває важко провести межу між монотеїзмом і політеїзмом, як у випадках, коли різні божества уявляються проявами єдиної сутності[14].

Історію появи богів і створення ними світу таким, який він відомий тепер, описують міфи. Зазвичай перелік і функції богів уявляються сталими. Будь-які зміни в цьому плані відбувалися в невизначеному міфічному минулому[15].

Боги зазвичай уявляються як невидимі або недоступні людям; головним чином мешкають в надприродних місцях (Небеса, потойбічний світ тощо)[16][17] або в святинях (храмах, священних місцевостях, ідолах)[18][8].

Походження віри в богів

[ред. | ред. код]

Згідно з Едвардом Тайлором, віра в богів є наслідком антропоморфізації довкілля — наділення істот, явищ людськими якостями. Таким чином людина намагається зрозуміти влаштування світобудови та виробити доцільні шляхи взаємодії з довкіллям або впливу на нього[19].

Еміль Дюркгайм вважав, що релігія взагалі, і віра в богів зокрема, має соціальну природу. Вона слугує для об'єднання суспільства, задання загальних цінностей та норм. Функції богів та відносини між ними відображають структуру суспільства, а його єдність символізує тотем, який слугує предметом поклоніння. Що складніше суспільство, то більше в уяві людей виникає богів, змінюються приписувані їм заняття. Стосунки людей і богів та богів з богами також уявляються за зразком людського суспільства. На думку Дюркгейма, віра в богів успадкована і сучасною цивілізацією, тільки проявляється і інших культах, наприклад, політичних[20]. Сергій Токарев стверджував, що образи та функції богів виникають з відображення умов життя людей[21].

Герберт Спенсер виводив походження віри в богів з культу предків, яким для покровительства живим потрібні жертвопринесення. На основі «годування» померлих розвинулися уявлення про духів і богів, які вимагають жертв. Конрад Прейс вбачав у богах втілення магічних сил. Пізніший прояв цього — середньовічні уявлення про диявола як джерело чаклунства та покровителя відьом[21].

Згідно з Мірча Еліаде, поява поняття сакрального передує появі релігії. Людське життя визначається розділенням часу, простору, діяльності на сакральне і профанне. Ієрофанія, тобто входження сакрального до буденного профанного життя, уособлюється в духах, богах і зрештою єдиному Богові[22].

Теорія природної теології стверджує, що людина від природи володіє знанням про Бога, чи здатна прийти до нього, виходячи з загальнодоступних відомостей. Таким чином віра в багатьох богів чи духів є викривленим або недосконалим знанням про єдиного Бога. Подібні ідеї відомі в неоплатонізмі та стоїцизмі, веданті, йозі, в середньовічних християнських (напр. Юстин Філософ, Василій Великий), мусульманських (мутазиліти, ашарити, арабомовні перипатетики,) і юдейських (Маймонід) мислителів. Теорію природної теології розробляли Готфрід Ляйбніц, Христіан Вольф, Іммануїл Кант. Сучасним провідним прихильником природної теології є Річард Свінберн[23].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Бог — Этимологический словарь Макса Фасмера. Gufo.me (рос.). Архів оригіналу за 6 березня 2021. Процитовано 12 лютого 2020.
  2. ↑ deity | Etymology, origin and meaning of deity by etymonline. www.etymonline.com (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.
  3. ↑ Mallory, James P.; Adams, Douglas Q. (2006). The Oxford introduction to Proto-Indo-European and the Proto-Indo-European world. Oxford linguistics. New York: Oxford university press. с. 418—423. ISBN 978-0-19-928791-8.
  4. ↑ Stafford, Emma; Herrin, Judith (2005). Personification in the Greek World: From Antiquity to Byzantium (англ.). Ashgate. ISBN 978-0-7546-5031-7.
  5. ↑ а б Картина світу / Філософський енциклопедичний словник. Інститут філософії ім. Г.С. Сковороди НАНУ, Абрис. 2002. с. 656.
  6. ↑ Martinelli, Dario (30 червня 2010). A Critical Companion to Zoosemiotics:: People, Paths, Ideas (англ.). Springer Science & Business Media. с. 284. ISBN 978-90-481-9249-6.
  7. ↑ ІДОЛ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 13 листопада 2023.
  8. ↑ а б Angelini, Anna (3 вересня 2021). Les dieux des autres : entre « démons » et « idoles ». L’imaginaire du démoniaque dans la Septante (англ.). Brill. с. 184—224. doi:10.1163/9789004468474_008. ISBN 978-90-04-46847-4.
  9. ↑ Sacred kingship - Divine, Semidivine, King | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.
  10. ↑ McClelland, J. S.; Mcclelland, Dr J. S. (15 липня 2005). A History of Western Political Thought (англ.). Routledge. с. 5—7. ISBN 978-1-134-81211-0.
  11. ↑ Demigod Definition & Meaning | Britannica Dictionary. www.britannica.com (амер.). Процитовано 13 листопада 2023.
  12. ↑ Anthropomorphism | Definition, Examples & History | Britannica. www.britannica.com (англ.). 10 жовтня 2023. Процитовано 13 листопада 2023.
  13. ↑ Mercatante, Anthony S. (1978). Good and Evil: Mythology and Folklore (англ.). Harper & Row. ISBN 978-0-06-012968-2.
  14. ↑ Deity | Definition, Examples, Major Religions, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 27 жовтня 2023. Процитовано 13 листопада 2023.
  15. ↑ Mark, Joshua J. Mythology. World History Encyclopedia (англ.). Процитовано 13 листопада 2023.
  16. ↑ Heaven | Description, History, Types, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 27 жовтня 2023. Процитовано 13 листопада 2023.
  17. ↑ Corporation, Marshall Cavendish (2005). Gods, Goddesses, and Mythology (англ.). Marshall Cavendish. с. 1286—1287. ISBN 978-0-7614-7559-0.
  18. ↑ Warne, Nathaniel A. (13 травня 2016). Emotions and Religious Dynamics (англ.). Routledge. ISBN 978-1-317-14454-0.
  19. ↑ Тайлор, Э. Б. (1989). Первобытная культура. М. с. 209—213.
  20. ↑ Durkheim, Emile (1995-06). Elementary Forms Of The Religious Life: Newly Translated By Karen E. Fields (англ.). Free Press. ISBN 978-0-02-907937-9. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 12 лютого 2020.
  21. ↑ а б Токарев, С. А. (1990). Сущность и происхождение магии / Ранние формы религии. Политиздат. с. 376—403.
  22. ↑ Элиаде, М. (1999). Избранные сочинения. Очерки сравнительного религиоведения. / Перев. с англ. М.: Ладомир.
  23. ↑ ЕСТЕСТВЕННАЯ ТЕОЛОГИЯ. www.pravenc.ru. Архів оригіналу за 19 січня 2020. Процитовано 12 лютого 2020.

Посилання

[ред. | ред. код]


Релігія Це незавершена стаття про релігію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
божество Це незавершена стаття про божество.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Боги&oldid=40911493