Люди в чорному (уфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Люди в чорному (ЛВЧ) — конспірологічна гіпотеза про існування таємних урядових агентів, які переслідують і залякують свідків НЛО, щоб тримати в таємниці те, що бачили останні. Найчастіше інформація пов'язана зі спостереженням НЛО, прибульців або таємної змови офіційних урядів Землі з позаземними цивілізаціями. Примітною особливістю цих агентів є чорні ділові костюми, звідки й назва.

Популярним поясненням феномену ЛВЧ є характеристика їх як агентів спецслужб, серед яких часто називають представників ФБР, ЦРУ, АНБ тощо. Поширеним є уявлення про людей в чорному в ролі мандрівників у часі або агентів іншопланетян.

Люди в чорному у фольклорі

Дослідник фольклору Пітер Рожкевич пов'язує людей в чорному з традиційними уявленнями про диявола[1]. Так в народних повір'ях диявол чи його посланці часто з'являються в образі людини в чорному, яка не стільки завдає фізичної шкоди, скільки лякає[2]. Письменник Антон Первушин висловив думку, що історії про людей в чорному надають уфології вигляду боротьби за правду і мучеництва, тому притаманні передусім для фольклору самих уфологів[3].

Люди в чорному в уфології

Вперше про людей в чорному як урядових агентів, пов'язаних з НЛО, заговорив уфолог Альберт Бендер в 1953 році. За його словами, він заснував уфологічну організацію та журнал «Space Review», проте отримав від таємничих «людей в чорному» наказ припинити їх існування, інакше потрапить до в'язниці. Як він згадував, то були троє, одягнені в строгу чорну форму, що прибули до будинку Бендера. В 1963 році він видав книгу «Літаючі тарілки і Три людини», де припустив, що люди в чорному є чужопланетянами, які видають себе за людей[4].

Чимало уфологів відтоді стверджують, що їх і простих свідків НЛО також переслідують люди в чорному. За їх описами, агенти прибувають коли вони одні або не мають змоги зв'язатися з друзями чи поліцією. Агенти приїжджають на чорних автомобілях, часто старомодних, із фальшивими номерами. В багатьох випадках вони смагляві або бліді, одягнені в чорно-біле, та не виражають емоцій. Їхня мова інтересу до людей в чорному посприяв письменник Сідні Шелдон так званим «Списком Шелдона», в якому перерахував загиблих і зниклих британських уфологів за 1986-1987-й роки[5].

Джон Кіль, англійський журналіст, висловив думку, що люди в чорному є істотами, здатними набувати людського вигляду, з якими також пов'язані такі явища як НЛО і привиди. Він приписав цим істотам вплив на розвиток людства та електромагнітну природу, завдяки чому вони здатні викликати видіння та прослуховувати телефонні дзвінки і радіопередачі[6][7].

Див. також

Примітки

  1. Lewis, James R. (9 березня 1995). The Gods Have Landed: New Religions from Other Worlds (англ.). SUNY Press. ISBN 9780791423301.
  2. Шлионская И. Энциклопедия нечистой силы (рос.). Geleos Publishing House. 1 січня 2005. ISBN 9785818905273.
  3. Первушин, Антон (13 жовтня 2013). Спецслужбы против НЛО (рос.). Litres. ISBN 9785425063861.
  4. Bender, Albert K. (2013). Flying Saucers and the Three Men. CreateSpace Independent Publishing Platform. ISBN 978-1499104202.
  5. News from the Edge | Unknowncountry Weekender: Unexplained UFO Researcher Deaths and a Strong Claim that there is Alien-Government Interaction. | unknowncountry. www.unknowncountry.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 18 вересня 2015.
  6. Киль Джон А. НЛО: операция "Троянский конь". www.x-libri.ru. Процитовано 18 вересня 2015.
  7. Keel, John A. (28 березня 2013). The Mothman Prophecies (англ.). Hodder & Stoughton. ISBN 9781444779028.

Посилання

Джерела