Люди в чорному (уфологія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
MiB.svg

Люди в чорному (ЛВЧ) — конспірологічна гіпотеза про існування таємних урядових агентів, які переслідують і залякують свідків НЛО, щоб тримати в таємниці те, що бачили останні. Найчастіше інформація пов'язана зі спостереженням НЛО, прибульців або таємної змови офіційних урядів Землі з позаземними цивілізаціями. Примітною особливістю цих агентів є чорні ділові костюми, звідки й назва.

Популярним поясненням феномену ЛВЧ є характеристика їх як агентів спецслужб, серед яких часто називають представників ФБР, ЦРУ, АНБ тощо. Поширеним є уявлення про людей в чорному в ролі мандрівників у часі або агентів іношопланетян.

Люди в чорному у фольклорі[ред.ред. код]

Дослідник фольклору Пітер Рожкевич пов'язує людей в чорному з традиційними уявленнями про диявола[1]. Так в народних повір'ях диявол чи його посланці часто з'являються в образі людини в чорному, яка не стільки завадає фізичної шкоди, скільки лякає[2]. Письменник Антон Первушин висловив думку, що історії про людей в чорному надають уфології вигляду боротьби за правду і мучеництва, тому притаманні передусім для фольклору самих уфологів[3].

Люди в чорному в уфології[ред.ред. код]

Вперше про людей в чорному як урядових агентів, пов'язаних з НЛО, заговорив уфолог Альберт Бендер в 1953 році. За його словами, він заснував уфологічну організацію та журнал «Space Review», проте отримав від таємничих «людей в чорному» наказ припинити їх існування, інакше потрапить до в'язниці. Як він згадував, то були троє, одягнені в строгу чорну форму, що прибули до будинку Бендера. В 1963 році він видав книгу «Літаючі тарілки і Три людини», де припустив, що люди в чорному є чужопланетянами, які видають себе за людей[4].

Чимало уфологів відтоді стверджують, що їх і простих свідків НЛО також переслідують люди в чорному. За їх описами, агенти прибувають коли вони одні або не мають змоги зв'язатися з друзями чи поліцією. Агенти приїжджають на чорних автомбіялях, часто старомодних, із фальшивими номерами. В багатьох випадках вони смагляві або бліді, одягнені в чорно-біле, та не виражають емоцій. Їхня мова

Інтересу до людей в чорному посприяв письменник Сідні Шелдон так званим «Списком Шелдона», в якому перерахував загиблих і зниклих британських уфологів за 1986-1987-й роки[5].

Джон Кіль, англійський журналіст, висловив думку, що люди в чорному є істотами, здатними набувати людського вигляду, з якими також пов'язані такі явища як НЛО і привиди. Він приписав цим істотам вплив на розвиток людства та електромагнітну природу, завдяки чому вони здатні викликати видіння та прослуховувати телефонні двінки і радіопередачі[6][7].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Lewis, James R. (1995-03-09). The Gods Have Landed: New Religions from Other Worlds (en). SUNY Press. ISBN 9780791423301. 
  2. Шлионская И. Энциклопедия нечистой силы (ru). Geleos Publishing House. 2005-01-01. ISBN 9785818905273. 
  3. Первушин, Антон (2013-10-13). Спецслужбы против НЛО (ru). Litres. ISBN 9785425063861. 
  4. Bender, Albert K. (2013). Flying Saucers and the Three Men. CreateSpace Independent Publishing Platform. ISBN 978-1499104202. 
  5. News from the Edge | Unknowncountry Weekender: Unexplained UFO Researcher Deaths and a Strong Claim that there is Alien-Government Interaction. | unknowncountry. www.unknowncountry.com. Процитовано 2015-09-18. 
  6. Киль Джон А. НЛО: операция "Троянский конь". www.x-libri.ru. Процитовано 2015-09-18. 
  7. Keel, John A. (2013-03-28). The Mothman Prophecies (en). Hodder & Stoughton. ISBN 9781444779028. 

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]