Непізнаний літаючий об'єкт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
НЛО у Нью-Джерсі, 1952 рік. Яскравий приклад містифікації, коли лампу нічного освітлення видали за «апарат прибульців»

НЛО — неопізнаний[1] літаючий об'єкт (англ. unidentified flying object, UFO) — будь-який незвичайний, неочевидний об'єкт або явище в небі, причина якого не може бути ідентифікована спостерігачем. В масовій культурі поняття використовують більш вільно для опису іншопланетного корабля, що є одним з декількох пояснень, запропонованих для таких явищ[2].

Явище появи неопізнаних літаючих об'єктів у широкому сенсі існувало впродовж всієї людської історії, хоча сам термін «неопізнаний літаючий об'єкт» ввійшов до ужитку в XX столітті[3].

Використання терміну[ред.ред. код]

У масовій культурі під НЛО зазвичай розуміється об'єкт, поява якого асоціюється з візитом на Землю розумних істот. Багато людей, в тому числі в першу чергу офіційні особи і науковці, скептично переконані (або роблять вигляд що переконані) в тому, що явище НЛО є аномальним природним явищем. Навпаки, деякі раніше офіційні особи, військові та навіть космонавти (і ті, хто літав на Місяць), після відходу зі служби стають публічними прихильниками інопланетного походження НЛО. У випадку беззаперечного трактування НЛО як прояву іншопланетної цивілізації без спроби дослідити його науковими методами, ототожнити з відомими атмосферними явища, термін НЛО виступає як частина уфоманії.

Для наукового дослідження НЛО існує радянський (і український) науковий термін «Аномальне аерокосмічне явище» який означає явище, яке при наявності кількісних і якісних даних не вдалося ототожнити із природними і техногенними явищами[4].

Інакше кажучи, якщо з'являється повідомлення про спостереження над землею будь-якого дивного явища, випадок не був ототожнений з жодним відомим науці метеорологічним або астрономічним явищем, а також не було встановлено доказів містифікації, то говорять, що мова йде про непізнані літальні об'єкти, про НЛО. Якщо ж таке пояснення підходить до даного випадку, то говорять про упізнані літальні об'єкти (УЛО). Більшість випадків все-таки знаходить пояснення і стає УЛО. З усіх повідомлень про ці явища непізнаними залишаються лише 5-20 %. Деякі свідчення залишаються непізнаними тільки лише через нестачу інформації про них.

Оскільки є задокументовані випадки спостереження літальних об'єктів, пізнати які не вдалося, коректно ставити під сумнів не існування НЛО, а їх інопланетне походження.

Дослідження НЛО[ред.ред. код]

Хмара незвичайної форми, що може сприйматися як іншопланетний апарат

В дослідженнях проблеми НЛО впродовж XX—XXI століть сформувалося кілька парадигм. Природня націлена на пояснення феномена НЛО як комплексу природних фізичних явищ: оптичних і, можливо, плазмових. Штучна пояснює НЛО як чиїсь літальні апарати: земні, іншопланетні, або з паралельних світів. Суб'єктивістська оцінює НЛО як прояв міфологічної свідомості та «масову істерію». Об'єктивістська парадигма не дає оцінок природі НЛО, натомість шукає емпіричну інформацію про феномен НЛО, уникаючи теоретичних концепцій[3].

У різних країнах існує безліч громадських самоврядних організацій та ентузіастів, які займаються реєстрацією та аналітикою явищ НЛО. Ставлення до НЛО офіційних структур двоїсте. У ряді випадків, коли широта спостережень та розголос серед громадськості й ЗМІ не залишає можливості ігнорувати явище, влади та інші офіційні організації визнають явища і пояснюють їх техногенними причинами або невивченими аномальними природними явищами. У ряді інших випадків вони заперечують сам факт явища, що викликає у громадськості підозри і конспірологічні теорії про засекреченість (а отже реальність) проявів інопланетного розуму. Першим випадком офіційного визнання можливого іншпланетного походження НЛО діючим державним діячем вищого рангу стало офіційне звернення на сесії Генеральної Асамблеї ООН у 1979 році президента Гренади. У числі президентів США щодо теоретичного існування НЛО (без підтвердження будь-яких випадків) висловлювалися Джиммі Картер та Білл Клінтон.

У той час як прибічниками іншопланетного походження спостережуваних НЛО є тільки невелика частина науковців, офіційна наукова громадськість світу має широку програму пошуку позаземного розуму SETI, яка передбачає можливість виявлення діяльності позаземного розуму в рамках досліджень проявів цього технічними засобами в далекому космосі. З розвитком комп'ютерних технологій та інтернету в програмі стала вестися розподілена обробка інформації на тисячах простих ПК.

Психолог Карл Густав Юнг в книзі «Один сучасний міф: про речі, спостережувані в небі» (1958) вважав НЛО виключно результатом діяльності людської психіки та проявом архетипів. Цим він пояснював те, що НЛО можуть бути видимими, але не фіксуватися технікою. Причиною того, що НЛО зазвичай мають кулясту чи близьку до неї форму, дослідник називав закладений в підсвідомості мотив єдності й цілісності, символом якого є коло або сфера[5].

Дональд Голдсміт і Тобайес Оуен в книзі «Пошук життя у Всесвіті» (1983) зауважили, що в 1960-70-ті роки, в той час як на Заході повідомлення про НЛО надходили дуже часто, в Китаї вони не спостерігалися. Дослідження показало, що китайці не пов'язували невідомі небесні явища із втручанням іншопланетян. Проте реформи 80-х років і швидкий розвиток зв'язків КНР із зовнішнім світом супроводжувалися і зростанням інтересу до проблеми НЛО. Таким чином проблема НЛО пов'язана з властивістю людської свідомості приписувати незнайомим явищам знайомі риси[6].

За дослідженняи Джозефа Аллена Гінека, об'єкти, що спостерігаються вдень, мають переважно білий і металічний колір, а об'єкти, що спостерігаються в темний час доби — жовтий і червоний. Дж. Мак-Кемпбелл висунув гіпотезу про подібність механізмів світіння деяких НЛО і кульової блискавки. Він припустив, що певне джерело радіохвиль високої частоти іонізує повітря, а від частоти хвиль залежить колір плазми[7].

Поява НЛО[ред.ред. код]

«Битва» НЛО в Нюрнберзі 1561 року

Перший задокументований випадок, який можна ототожнити з НЛО, міститься у Плутарха. Він повідомляє, що в 73 р. до н. е. війська римського полководця Лукулла і боспорського царя Мітрідата побачили велике бочкоподібне вогненне тіло, яке за кольором нагадувало розплавлене срібло. Об'єкт пронісся між арміями, так налякавши обидві сторони, що вони розійшлися без битви[8]. За словами китайського вченого XI ст. н. е. Шень Гуа, в його час поблизу міста Янчжоу (сучасна провінція Цзянсу) неодноразово спостерігалася «небесна перлина», що розкривалася і з якої виходило світло, подібне на золоту нитку[9].

Вранці 14 квітня 1561 жителі Нюрнберга спостерігали в небі велику кількість блакитних, чорних і червоних куль і дисків, а також два «величезних циліндра», які наче боролися одні з одними, а потім впали на землю, охоплені вогнем і димом[10].

«Загадковий повітряний корабель», малюнок 1896 року

В XIX столітті, особливо другій половині, повідомлення про появу неопізнаних об'єктів почастішали в пресі. Очевидці масово описували їх як механізми, зокрема й іншопланетного походження, в більшості схожі на дирижаблі. З'являлися і описи пасажирів таких машин, які начебто представлялися винахідниками чи прибульцями з невідомих областей Землі та інших планет. Ажіотаж пішов на спад після заяви Томаса Едісона в 1897 році про те, що лист, нібито адресований йому електриком «повітряного корабля», є ошуканством, а описувані дирижаблі неможливо побудувати.

НЛО над узбережжям Сицилії (1970-і)

На початку XX століття НЛО часто пояснювалися польотами німецьких дирижаблів і аеропланів, характерною особливістю яких описувалися вогні й прожектори. Подібно в часи Другої світової війни НЛО в масовій свідомості зазвичай виступали нацистськими розробками або секретною зброєю союзників: «примарними ракетами» або літаючими дисками[3].

Франко-американський астрофізик Жак Валле в 1961 році узагальнив випадки спостереження НЛО в XX столітті, на основі 891 випадку. Він отримав наступні дані щодо видів НЛО: 1) овальна форма — 49,5 %; 2) сферична — 20,2 %; 3) трикутна — 1,8 %; 4) напівсферична — 1,6 %; 5) циліндрична — 1,1 %; 6) інші — 25,8 %[11].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. або невизначений
  2. Armando Simon (1979). The Zeitgeist of the UFO Phenomenon. UFO phenomena and the behavioral scientist (Scarecrow Press). 
  3. а б в Платов, Юрий Викторович; Рубцов, Владимир Васильевич (1991-01-01). НЛО и современная наука (ru). Наука. 
  4. Авакян, С.В (1999). Аномальные аэрокосмические явления - геофизический аспект. Геомагнетизм и аэрономия. с. 3–9. 
  5. Один современный миф: О вещах, наблюдаемых на небе.перевод с немецкого р.ф. додельцева послесловие к.м. долгова (ru). 1993-01-01. 
  6. Овень, Тобиас (1983-01-01). ПОИСКИ ЖИЗНИ ВО ВСЕЛЕННОЙ (ru). Мир. 
  7. Ronald, D.Story (1980). The encyclopedia of UFOs. Garden City: Double-day. с. 80. 
  8. Сравнительные жизнеописания. Т. 2. Москва: Изд-во АН СССР. 1963. с. 178–179. 
  9. Musgraue, J. В. (1982). Xlth century UFO report from China//Flying Saucer Rev. Vol. 28, N 1. P. 80. с. 9. 
  10. Jung, C. G. (1982). Nowoczesny mit. Krakow: Wydaw. Literackie. с. 245–246. 
  11. Vallee, J. (1969). Passport to Magonia. Chicago: Regnery. 

Посилання[ред.ред. код]

  • Петро Кравчук І що ж це було? Невже НЛО? Газета «Волинь», 24 вересня 2011 р., с. 12. [1]

Джерела[ред.ред. код]

  • НЛО и современная наука/ Ю. В. Платов, В. В. Рубцов.— М.: Наука, 1991.— 176 с, ил.— (Серия «Планета Земля и Вселенная»). ISBN 5-02-000189-9