Сталійний час

Сталійний час — в торговому мореплаванні термін, який означає час стоянки, протягом якого перевізник надає судно для навантаження або вивантаження вантажу і тримає його під навантаженням або вивантаженням вантажу без додаткових до фрахту платежів. Тривалість сталійного часу визначається угодою сторін; при відсутності такої угоди — термінами, зазвичай прийнятими в порту навантаження /вивантаження. Сталійний час обчислюється в робочих днях, годинах і хвилинах починаючи, як правило, з наступного дня після подання повідомлення про готовність судна до завантаження /розвантаження вантажу. Облік фактично витраченого часу ведеться в таймшиті.

Джерела та література

• Великий тлумачний словник сучасної української мови / Голов. ред. В. Т. Бусел, редактори-лексикографи: В. Т. Бусел, М. Д. Василега-Дерибас, О. В. Дмитрієв, Г. В. Латник, Г. В. Степенко. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. — 1728 с. — ISBN 966-569-013-2

Посилання

• Сталійний час // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — ISBN 966-7492-05-2.
• Особливості укладення договору фрахтування