Асламазян Ерануї Аршаківна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асламазян Ерануї Аршаківна
Народження15 (28) квітня 1909[1][2]
Çetindurakd, Карський округd, Карська область, Кавказький край, Російська імперія[1][2]
Смерть4 лютого 1998(1998-02-04) (88 років)
 Москва, Росія
ПохованняВірменське кладовище (Москва)
Національністьвірмени[1][2]
Країна Російська імперія
 СРСР
 Росія
Жанрживопис, портрет
НавчанняІнститут живопису, скульптури і архітектури ім. І. Репіна Академії Мистецтв СРСР
Діяльністьхудожниця
Брати, сестриАсламазян Маріам Аршаківна[1][2]
Роботи в колекціїVanadzor Fine Arts Museumd, Національна галерея Вірменії і Gallery of Aslamazyan sistersd
Нагороди
Заслужений художник Вірменської РСР

CMNS: Асламазян Ерануї Аршаківна у Вікісховищі

Асламазян Ерануї Аршаківна (вірм. Երանուհի Արշակի Ասլամազյան, 1909 (1910[3])-1998) — вірменська художниця, графік. Заслужена художниця Вірменської РСР. Є молодшою сестрою народної художниці Асламазян Маріам.

Біографія

Ерануї мала грецьке походження, народилася у селі Баш-Ширак.

  • 1926—1929 — навчання в Єреванському художньому технікумі.
  • 1931—1937 — навчання в Інституті живопису, скульптури і архітектури ім. І. Репіна Академії Мистецтв СРСР.

З 1943 року переїджає до Москви і проживає там до кінця свого життя.

Не втрачає зв'язок з Вірменією, періодично відвідуючи і подорожуючи по країні, малює людей на батьківщині — пейзажі, натюрморти і портрети.

У місті Гюмрі розташовано безліч музеїв, одним з яких є Будинок — музей сестер Асламазян[4].

Творчість

У мистецтві Ерануї Асламазян важливе місце займають подорожі до численних країн світу, саме від творчих відвідувань і народилися живописні та графічні роботи, також і гончарні роботи. Її твори знаходяться приблизно в 70 музеїв і численних приватних колекціях різних країн (Росія, Німеччина, Англія, Італія, Болгарія, Японія, Китай та ін.).

Любила живопис, також пробувала себе в театральному оформленні, гравюрі. Займалася керамікою.

Відомі картини: «Рожевий Арарат», «Білі скелі Севану», «Хачкар в горах. Елегія», «Вірменське село. Ахпат», «Моя Вірменія».

Галерея

Примітки

  1. а б в г Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. ԽուդավերդյանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
  2. а б в г Հայկական համառոտ հանրագիտարանՀայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1990. — Т. 1.
  3. Ерануи Асламазян. visitgyumri.com. Процитовано 11 травня 2018 року.(рос.)
  4. Дом-музей сестер Асламазян. ru.esosedi.org. Процитовано 11 травня 2018 року.(рос.)