Амбарцумян Віктор Амазаспович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амбарцумян Віктор Амазаспович
вірм. Վիկտոր Համբարձումյան
Վիկտոր Համբարձումյան դրոշմանիշ.jpg
Народився 5 (18) вересня 1908[1]
Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія
Помер 12 серпня 1996(1996-08-12)[1][2][…] (87 років)
Бюракан, Вірменія[4]
Поховання Бюракан
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР[5]
Flag of Armenia.svg Вірменія[6][7]
Національність вірмени
Діяльність астроном, астрофізик, політик
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герцена
Галузь астрофізика
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет, Єреванський державний університет і Бюраканська астрофізична обсерваторія
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і президент[d]
Звання академік
Ступінь доктор фізико-математичних наук (1935)
Науковий керівник Бєлопольський Аристарх Аполлонович
Відомі учні Соболєв Віктор Вікторович
Членство Лондонське королівське товариство, Академія наук НДР, Леопольдина, Російська академія наук, Академія наук СРСР[8], Болгарська академія наук, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Французька академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Індійська національна академія наукd, Національна академія наук США, Академія наук Вірменської РСР і Міжнародний астрономічний союз
Батько Hamazasp Hambardzumyand
Брати, сестри Gohar H. Hambardzumyand
Діти (4) Рафаель Амбарцумянd і Rouben V. Ambartzumiand
Нагороди
Особ. сторінка ambartsumian.ru

CMNS: Амбарцумян Віктор Амазаспович у Вікісховищі

Віктор Амазаспович Амбарцумя́н (вірм. Վիկտոր Համբարձումյան; 5 (18) вересня 1908(19080918), Тбілісі — 12 серпня 1996) — вірменський радянський астрофізик, Національний Герой Вірменії.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

1928 року закінчив Ленінградський університет. Ще в студентські роки опублікував 16 праць з астрономії. Потім навчався в аспірантурі Пулковської обсерваторії під керівництвом Білопольського. З 1931 року працював у Ленінградському університеті (з 1934 року — професор). У 1939—1941 — директор обсерваторії Ленінградського університету. 1943 року переїхав до Єревана.

Академік АН СРСР (з 1953, член-кореспондент з 1939), академік (з 1943) та президент (з 1947) АН Вірменської РСР, засновник та директор Бюраканської астрофізичної обсерваторії (1946).

Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Праці Амбарцумяна охоплюють багато галузей астрономії. Зокрема йому належать важливі дослідження в галузі фізики зір та газових туманностей, механіки та зоряних систем, позагалактичної астрономії. Він детально розробив метод досліджень перенесення випромінювання зір через газові туманності, оцінив значення променевого тиску у туманностях. Надав чітке математичне пояснення процесів, що відбуваються у газових туманностях під час переробки ультрафіолетового випромінювання. Запропонував метод визначення електронних температур туманностей за відношенням інтенсивностей заборонених ліній, що широко застосовується у сучасній астрономії. Розробив основи теорії іонізації в оболонках нових та наднових зір.

В 1941—43 розробив нову теорію поглинання світла в каламутних середовищах (Сталінська премія, 1946). Відкрив і вивчив зоряні асоціації (Сталінська премія, 1950).

Під керівництвом Амбарцумяна в Бюраканській обсерваторії виконано важливі дослідження з позагалактичної астрономії.

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

trumb

Почесний член Національною АН США (1959), Лондонського королівського товариства (1969), низки інших академій наук і наукових товариств, віце-президент (1948—1955) і президент (1961—1964) Міжнародного астрономічного союзу, президент Міжнародної ради наукових союзів (1968—1970, 1970—1972).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1968, 1978). 4 ордени Леніна, Орден Жовтневої революції, Орден Трудового Червоного Прапора, Орден «Знак Пошани», Орден Кирила і Мефодія 1 ступеня (НРБ).

Державні премії СРСР (1946, 1950).

Золота медаль ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1971), Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1960) і Словацькою АН, медалі ім. П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1956), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1959), ім. Р. Л. Ф. Гельмгольца Німецької АН в Берліні (1971).

Почесний громадянин Тбілісі (1982).[9]

2009 року на честь вченого заснована Міжнародна наукова премія імені Віктора Амбарцумяна президента Вірменії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Viktor Amazaspovich Ambartsumian
  3. Ambartsumian R. V. A life in astrophycis. Selected papers of Viktor A. Ambartsumian // AstrophysicsSpringer Science+Business Media, 1998. — Vol. 41, Iss. 4. — P. 328–330. — ISSN 0571-7256; 1573-8191doi:10.1007/BF02894658
  4. The Modern Physics of Compact StarsVolkswagen Foundation.
  5. Litvinov V. G., Medvedev N. G. Some optimal and inverse problems for orthotropic noncircular cylindrical shells // Journal of Optimization Theory and ApplicationsSpringer Science+Business Media, 1984. — Vol. 42, Iss. 2. — P. 229–246. — ISSN 0022-3239; 1573-2878doi:10.1007/BF00934298
  6. Armenia famous native sons and daughters
  7. Halton C. Arp, Astronomer Who Challenged Big Bang Theory, Dies at 86 // The New York Times / D. BaquetManhattan, NYC: The New York Times Company, A. G. Sulzberger, 2014. — ISSN 0362-4331; 1553-8095; 1542-667X
  8. http://www.ras.ru/win/db/show_per.asp?P=.id-49360.ln-ru.dl-.pr-inf.uk-12
  9. Гордость нашего города // Мерія Тбілісі (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Амбарцумян Виктор Амазаспович. Астрономы (Биографический справочник) (російською). на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». 

Посилання[ред. | ред. код]