Амбарцумян Віктор Амазаспович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Амбарцумян Віктор Амазаспович
вірм. Վիկտոր Համբարձումյան
Վիկտոր Համբարձումյան դրոշմանիշ.jpg
Ім'я при народженні вірм. Վիկտոր Համազասպի Համբարձումյան
Народився 5 (18) вересня 1908[1]
Тифліс, Тифліська губернія, Російська імперія
Помер 12 серпня 1996(1996-08-12)[1][2][…] (87 років)
Бюракан, Вірменія[4]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР[5]
Flag of Armenia.svg Вірменія[6][7]
Діяльність фізик, астроном, астрофізик, політик
Галузь астрофізика
Alma mater фізико-математичний факультет Санкт-Петербурзького університетуd і Російський державний педагогічний інститут імені О. І. Герценаd
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Бєлопольський Аристарх Аполлонович
Відомі учні Соболєв Віктор Вікторович
Знання мов Вірменська[1]
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет, Єреванський державний університет і Бюраканська астрофізична обсерваторія
Членство Лондонське королівське товариство, Академія наук НДР, Леопольдина, Російська академія наук, Академія наук СРСР[8], Болгарська академія наук, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Французька академія наук, Нідерландська королівська академія наук, Індійська національна академія наукd і Національна академія наук США
Посада депутат Верховної ради СРСР[d] і президент компаніїd
Партія ВКП(б)
Батько Hamazasp Hambardzumyand
Брати, сестри  • Gohar H. Hambardzumyand
Діти Рафаель Амбарцумянd і Rouben V. Ambartzumiand
Нагороди
Сторінка в Інтернеті ambartsumian.ru

Віктор Амазаспович Амбарцумя́н (вірм. Վիկտոր Համբարձումյան, 5 (18) вересня 1908(19080918), Тбілісі — 12 серпня 1996) — вірменський радянський астрофізик, Національний Герой Вірменії.

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

1928 року закінчив Ленінградський університет. Ще в студентські роки опублікував 16 праць з астрономії. Потім навчався в аспірантурі Пулковської обсерваторії під керівництвом Білопольського. З 1931 року працюва у Ленінградському універсигтеті (з 1934 року — професор). У 1939—1941 — директор обсерваторії Ленінградського університету. 1943 року переїхав до Єревана.

Академік АН СРСР (з 1953, член-кореспондент з 1939), академік (з 1943) та президент (з 1947) АН Вірменської РСР, засновник та директор Бюраканської астрофізичної обсерваторії (1946).

Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Науковий доробок[ред. | ред. код]

Праці Амбарцумяна охоплюють багато галузей астрономії. Зокрема йому належать важливі дослідження в галузі фізики зір та газових туманностей, механіки та зоряних систем, позагалактичної астрономії. Він детально розробив метод досліджень перенесення випромінювання зір через газові туманності, оцінив значення променевого тиску у туманностях. Надав чітке математичне пояснення прецесів, що відбуваються у газових туманностях під час переробки ультрафіолетового випромінювання. Запропонував метод визначення електронних температур туманностей за відношенням інтенсивностей заборонених ліній, що широко застосовується у сучасній астрономії. Розробив основи теорії іонізації в оболонках нових та наднових зір.

В 1941—43 розробив нову теорію поглинання світла в каламутних середовищах (Сталінська премія, 1946). Відкрив і вивчив зоряні асоціації (Сталінська премія, 1950).

Під керівництвом Амбарцумяна в Бюраканській обсерваторії виконано важливі дослідження з позагалактичної астрономії.

Відзнаки і нагороди[ред. | ред. код]

trumb

Почесний член Національною АН США (1959), Лондонського королівського товариства (1969), низки інших академій наук і наукових товариств, віце-президент (1948—1955) і президент (1961—1964) Міжнародного астрономічного союзу, президент Міжнародної ради наукових союзів (1968—1970, 1970—1972).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1968, 1978). 4 ордени Леніна, Орден Жовтневої революції, Орден Трудового Червоного Прапора, Орден «Знак Пошани», Орден Кирила і Мефодія 1 ступеня (НРБ).

Державні премії СРСР (1946, 1950).

Золота медаль ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1971), Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1960) і Словацькою АН, медалі ім. П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1956), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1959), ім. Р. Л. Ф. Гельмгольца Німецької АН в Берліні (1971).

Почесний громадянин Тбілісі (1982).[9]

2009 року на честь вченого заснована Міжнародна наукова премія імені Віктора Амбарцумяна президента Вірменії.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Амбарцумян Виктор Амазаспович. Астрономы (Биографический справочник) (російською). на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». 

Посилання[ред. | ред. код]