Амбарцумян Віктор Амазаспович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Амбарцумян Віктор Амазаспович
Վիկտոր Համբարձումյան
Վիկտոր Համբարձումյան դրոշմանիշ.jpg
Народився 5 (18) вересня 1908[1]
Тбілісі, Тифліська губернія, Російська імперія
Помер 12 серпня 1996(1996-08-12)[1][2][3][4][5][6] (87 років)
Бюракан, Вірменія[7]
Громадянство
(підданство)
Російська імперія, СРСР[8] і Вірменія[9][10]
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет і Herzen University[d]
Галузь наукових інтересів астрофізика
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет, Єреванський державний університет і Бюраканська астрофізична обсерваторія
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Бєлопольський Аристарх Аполлонович
Відомі учні Соболєв Віктор Вікторович
Член Лондонське королівське товариство, Академія наук НДР, Леопольдина, Російська академія наук, Академія наук СРСР, Болгарська академія наук, Угорська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Французька академія наук, Нідерландська королівська академія наук і Indian National Science Academy[d]
Батько Q13053437?[11]
Діти Рафаель Амбарцумян[d] і Rouben V. Ambartzumian[d]
Нагороди
Особ. сторінка ambartsumian.ru

CMNS: Амбарцумян Віктор Амазаспович на Вікісховищі

Ві́ктор Амаза́спович Амбарцумя́н (вірм. Վիկտոր Համբարձումյան, 5 (18) вересня 1908(19080918), Тбілісі — 12 серпня 1996) — вірменський радянський астрофізик.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

1928 року закінчив Ленінградський університет. Ще в студентські роки опублікував 16 праць з астрономії. Потім навчався в аспірантурі Пулковської обсерваторії під керівництвом Білопольського. З 1931 року працюва у Ленінградському університеті (з 1934 року — професор). У 1939—1941 — директор обсерваторії Ленінградського університету. 1943 року переїхав до Єревана.

Академік АН СРСР (з 1953, член-кореспондент з 1939), академік (з 1943) та президент (з 1947) АН Вірменської РСР, засновник та директор Бюраканської астрофізичної обсерваторії (1946).

Депутат Верховної Ради СРСР 3—5-го скликань.

Науковий доробок[ред.ред. код]

Праці Амбарцумяна охоплюють багато галузей астрономії. Зокрема йому належать важливі дослідження в галузі фізики зір та газових туманностей, механіки та зоряних систем, позагалактичної астрономії. Він детально розробив метод досліджень перенесення випромінювання зір через газові туманності, оцінив значення променевого тиску у туманностях. Надав чітке математичне пояснення прецесів, що відбуваються у газових туманностях під час переробки ультрафіолетового випромінювання. Запропонував метод визначення електронних температур туманностей за відношенням інтенсивностей заборонених ліній, що широко застосовується у сучасній астрономії. Розробив основи теорії іонізації в оболонках нових та наднових зір.

В 1941—43 розробив нову теорію поглинання світла в каламутних середовищах (Сталінська премія, 1946). Відкрив і вивчив зоряні асоціації (Сталінська премія, 1950).

Під керівництвом Амбарцумяна в Бюраканській обсерваторії виконано важливі дослідження з позагалактичної астрономії.

Відзнаки і нагороди[ред.ред. код]

trumb

Почесний член Національною АН США (1959), Лондонського королівського товариства (1969), низки інших академій наук і наукових товариств, віце-президент (1948—1955) і президент (1961—1964) Міжнародного астрономічного союзу, президент Міжнародної ради наукових союзів (1968—1970, 1970—1972).

Двічі Герой Соціалістичної Праці (1968, 1978). 4 ордени Леніна, Орден Жовтневої революції, Орден Трудового Червоного Прапора, Орден «Знак Пошани», Орден Кирила і Мефодія 1 ступеня (НРБ).

Державні премії СРСР (1946, 1950).

Золота медаль ім. М. В. Ломоносова АН СРСР (1971), Золоті медалі Лондонського королівського астрономічного товариства (1960) і Словацькою АН, медалі ім. П. Ж. С. Жансена Французького астрономічного товариства (1956), медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1959), ім. Р. Л. Ф. Гельмгольца Німецької АН в Берліні (1971).

Почесний громадянин Тбілісі (1982).[12]

2009 року на честь вченого заснована Міжнародна наукова премія імені Віктора Амбарцумяна президента Вірменії.

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12-ти т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  2. И. Г. Колчинский, А. А. Корсунь, М. Р. Родригес (1977). Амбарцумян Виктор Амазаспович. Астрономы (Биографический справочник) (російською). на сайте Астронет. Киев: «Наукова Думка». 

Посилання[ред.ред. код]