Кефчіян Фелікс Артаваздович
| Кефчіян Фелікс Артаваздович | |
|---|---|
| Народився | 12 липня 1938 Москва, СРСР |
| Помер | 29 лютого 2008 (69 років) Москва, Росія |
| Поховання | Вірменське кладовище (Москва) |
| Країна |  СРСР Росія |
| Діяльність | кінооператор |
| Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Знання мов | російська |
| Членство | СК СРСР |
| IMDb | ID 0444879 |
Фелікс Артаваздович Кефчіян (рос. Феликс Артаваздович Кефчиян; 12 липня 1938, Москва, Російська РФСР — 29 лютого 2008, Москва, Росія) — радянський і російський кіно- та телеоператор[1] вірменського походження.
Народився в сім'ї актора Артавазда Кефчіяна. Закінчив операторський факультет ВДІК.
Стояв біля витоків радянського телебачення. Керував початком кольорового мовлення на Центральному телебаченні СРСР.
Працював на ТО «Екран». Зняв понад 20-ти художніх фільмів.
Останні 15 років життя був деканом кінотелеоператорского факультету «Гуманітарного інституту телебачення і радіомовлення ім. М. А. Литовчіна».
Похований на 5-ій дільниці Вірменського кладовища у Москві[2] поруч з батьком.
- 1970 «Трапеція»
- 1972 «Незвичайний концерт»
- 1977 «Майже смішна історія»
- 1978 «Стратегія ризику»
- 1979 «Інспектор Гулл»
- 1980 «Приватна особа»
- 1981 «Небезпечний вік»
- 1983 «Ранній, ранній ранок...»
- 1985 «Подружка моя»
- 1985 «Чоловічі тривоги»
- 1986 «Земля мого дитинства»
- 1988 «Острів іржавого генерала»
- 1989 «Любов з привілеями»
- 1990 «Далеко-далеко»
- 1997 «Брегет»
- 1998 «Максиміліан»
- ↑ Феликс Кефчиян [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Могила Ф. А. Кефчіяна. Архів оригіналу за 9 червня 2018. Процитовано 24 червня 2018.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |