Фрідріх Ангальт-Дессау

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Ангальт-Дессау
нім. Friedrich von Anhalt-Dessau
Портрет принца Фрідріха пензля Й. Г. Бека
Народився27 грудня 1769(1769-12-27)
Дессау, Ангальт-Дессау
Помер27 травня 1814(1814-05-27) (44 роки)
Дессау, Ангальт-Дессау
ПохованняДессау-Росслау
Країна Священна Римська імперія
Діяльністьсолдат
Знання мовнімецька
Титулспадкоємний принц Ангальт-Дессау
Військове званнягенерал-майор
РідАсканії
БатькоЛеопольд III Фрідріх Франц
МатиЛуїза Бранденбург-Шведтська
Брати, сестриFranz Johann George von Walderseed
У шлюбі зАмалія Гессен-Гомбурзька
ДітиАвгуста, Леопольд, Георг, Пауль, Луїза, Фрідріх Август, Вільгельм
Нагороди
Орден Чорного орла
Орден Чорного орла

Фрідріх Ангальт-Дессау (нім. Friedrich von Anhalt-Dessau), (нар. 27 грудня 1769 — пом. 27 травня 1814) — спадкоємний принц Ангальт-Дессау протягом усього життя. Походив з династії Асканіїв. Син герцога Ангальт-Дессау Леопольда III Фрідріха Франца та принцеси Луїзи Бранденбург-Шведтської. Генерал-майор прусського війська.

Біографія

Народився 27 грудня 1769 року в Дессау в родині князя Ангальт-Дессау Леопольда III Фрідріха Франца та його дружини Луїзи Бранденбург-Шведтської. Залишився єдиною дитиною в сім'ї.

Від матері успадкував бранденбурзькі маєтки Штольценберг, Вормсфельде та Цантох, які відійшли до Ангальт-Дессау.

За освіту принца від 1785 року відповідав математик Фрідріх Готтліб фон Буссе.[1] Від 1788 служив офіцером прусської армії та звільнився зі служби Пруссії на початку січня 1794 року в званні генерал-майора.

Портрет дружини та дітей пензля Тішбейна

У віці 22 років взяв шлюб із 17-річною принцесою Гессен-Гомбурзькою Амалією. Весілля відбулося 12 червня 1792 у Бад-Гомбургу. У подружжя народилося семеро дітей:

  • Августа (17931854) — дружина князя Шварцбург-Рудольштадта Фрідріха Ґюнтера, мала трьох синів;
  • Леопольд (17941871) — герцог Ангальт-Дессау у 18171853 роках, герцог Ангальт-Дессау-Кьотена у 18531863 роках, герцог об'єднаного Ангальту у 18631871 роках, був одружений із прусською принцесою Фредерікою Вільгельміною, мав четверо дітей;
  • Георг (17961865) — був одруженим із принцесою Кароліною Шварцбург-Рудольштадт, після її смерті узяв морганатичний шлюб із Терезою Еммою фон Едмансдорфф, мав дев'ятеро дітей;
  • Пауль (22 березня — 4 травня 1797) — прожив півтора місяця;
  • Луїза (17981858) — дружина ландграфа Гессен-Гомбургу Густава, мала трьох дітей;
  • Фрідріх Август (17991864) — був одруженим із принцесою Гессен-Кассельською Марією Луїзою, мав трьох доньок;
  • Вільгельм (18071864) — інкогніто мешкав у Відні під іменем барона Штольценберга, був одружений із донькою придворного музиканта Емілією Клауніцер, якій було надано титул баронеси Штольценберг, власних дітей не мав, вдочерив племінницю.

За його наказом почалося проектування парку Кюнауер.

27 травня 1814 Фрідріх помер в Дессау у віці 44 років, так і не вступивши на престол. Похований на цвинтарі Дессау.[2] Наступним правителем Ангальт-Дессау, реорганізованого у 1807 році у герцогство, став його син Леопольд.

Нагороди

Генеалогія

Леопольд I
 
Анна Луїза Фозе
 
Леопольд
 
Фредеріка Генрієтта Ангальт-Бернбурзька
 
Філіп Вільгельм
 
Йоганна Шарлотта Ангальт-Дессау
 
Леопольд I
 
Анна Луїза Фозе
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд II
 
 
 
 
 
Ґізела Агнеса Ангальт-Кьотенська
 
 
 
 
 
Фрідріх Генріх
 
 
 
 
 
Леопольдіна Марія Ангальт-Дессау
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Леопольд III Фрідріх Франц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Бранденбург-Шведтська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Фрідріх
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. Moritz Cantor: Busse, Friedrich Gottlieb von. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 3, Duncker & Humblot, Leipzig 1876, стор. 649 [1] (нім.)
  2. Ангальт-Дессау [2] [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)

Література

  • Heinrich August Pierer: Universal-Lexikon der Gegenwart und Vergangenheit, Ausgabe 4, 1858, стор. 737

Посилання