Акцептор (хімія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:40, 1 січня 2021, створена Білецький В.С. (обговорення | внесок)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Акцептор (англ. acceptor):

  • 1. Молекулярна частинка (інколи — група чи атом), до якої приєднується елементарна частинка (електрон чи протон).
  • 2. У хімічній кінетиці — один з реагентів спряженої реакції. Речовина, що вступає в реакцію з актором лише в присутності індуктора.
  • 3. У хімії напівпровідників — елемент (напр., B, Ga, In), що використовується як допант для утворення зони р-типу. Атом акцептора має лише три електрони на зовнішній оболонці, а Si — чотири, тому він забирає у Si вільні електрони, збільшуючи опір і тим самим ізоляційні властивості зони.
  • 4. Саможертовний акцептор — молекулярна частинка, що діє як акцептор електрона у процесі фотоіндукованого електронного переходу і не зберігається в наступних оксидаційних процесах, а руйнується в незворотних хімічних перетвореннях.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]