Координати: 46°54′4.6476001000018″ пн. ш. 29°48′6.7212001000052″ сх. д. / 46.90129° пн. ш. 29.80187° сх. д. / 46.90129; 29.80187

Гребеники (пам'ятка природи)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гребеники
(пам'ятка природи)
46°54′4.6476001000018″ пн. ш. 29°48′6.7212001000052″ сх. д. / 46.90129° пн. ш. 29.80187° сх. д. / 46.90129; 29.80187
Країна Україна
РозташуванняУкраїна Україна
Одеська область,
Роздільнянський район,
поблизу с. Гребеники
Площа0,3 га
Засновано1972 р.
Гребеники (пам'ятка природи). Карта розташування: Одеська область
Гребеники (пам'ятка природи)
Гребеники (пам'ятка природи) (Одеська область)
Мапа

CMNS: Гребеники у Вікісховищі

Гребе́ники — геологічна пам'ятка природи місцевого значення в Україні. Розташована в межах Роздільнянського району Одеської області, в околицях села Гребеники.

Площа 0,3 га. Територія заповідана у 1972 р.

Пам'яткою природи є оголені в яру залишки нижньомеотичної гіпаріонової фауни[1]. Під час будівництва дамби в околицях села Гребеники були виявлені викопні залишки рослин і тварин. Експонати зберігаються в палеонтологічному музеї Одеси та музеях інших міст України та суміжних країн.[2][3][4][5]

В даний час на території відсутні знаки з інформацією про охоронний статус пам'ятки природи.

Охорона природи

З околиць села Гребеники в середині тридцятих років XX століття була вперше відмічена та описана для науки рідкісна, ендемічна для Західного Причорномор'я рослина — пізньоцвіт Фоміна (Colchicum fominii). На жаль, немає сучасних підтвержденнь щодо існування цього виду в околицях села Гребеники. Пізньоцвіт Фоміна занесений до Червоної книги України та включений до додатку Бернської конвенції.[6] [7]

Галерея

Примітки

  1. Реестр территорий и объектов природно-заповедного фонда Одесской области. — Одеса, 1988. — 39 с.
  2. Сокровища одесских палеонтологов: верблюды из катакомб, хищная лилия и морские динозавры. http://dumskaya.net/news/paleontologicheskij-muzej-fotoreportag-029158/
  3. Пименова Н. В. 1936. Мэотическая флора села Гребенники. Геол. журн. АН УРСР. т. III, вип. 3-4.
  4. Борисяк А. А. Русские охотники за ископаемыми // Штернберг Ч. Жизнь охотника за ископаемыми. М.–Л. Главная редакция научно-популярной и юношеской литературы, 1936. — С. 248—313.
  5. Короткевич Е. Л. История формирования гиппарионовой фауны Восточной Европы / Елена Леонидовна Короткевич . — Київ: Наукова думка, 1988 . — 164 с.
  6. Дятлов С.Е. Новые местонахождения безвременника Фомина на территории Одесской области. - В кн.: Мат. науч. конф. молодых ученых Одесского университета. Сер. биол. - Одесса. - 1985. - С. 142-143.
  7. Крицька Л.І., Дятлов С.Є. Пізньоцвіт Фоміна (Colchicum fominii Bordz.) // Червона книга України. Рослинний світ / За ред. Я.П. Дідуха. — Київ: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 78. — ISBN 978-966-97059-1-4.