Уненіж
Уненіж — давньоруський «град» у Чернігівському князівстві. Згаданий в Іпатіївському літописі під 1147, коли війська київського князя Ізяслава Мстиславича попалили «гради мнозі» в Задесенні. Ототожнюється з городищем на північному-сході околиці Ніжина, на правому березі р. Остер (притока Десни, басейн Дніпра), на підвищенні серед заболоченої заплави, в урочищі Городок (Узруй-Комуна). Площа городища — близько 0,8 га. Рештки оборонних споруд знищені переплануваннями 19—20 ст. Розкопки 1989—90 виявили оборонний рів. Потужність культурного шару 11—13 ст. — до 1 м. Поряд було розташоване селище (посад) площею близько 12 га. У. знищений під час монголо-татарської навали, скоріш за все — 1239.
Джерела та література[ред. | ред. код]
- Коваленко В. П. Уненіж // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 233. — ISBN 978-966-00-1359-9.