Карл Хаґлунд
| Карл Хаґлунд | |
|---|---|
 | |
| Міністр оборони Фінляндії | |
| 5 липня 2012 — 29 травня 2015 | |
| Попередник | Стефан Валлін |
| Наступник | Юссі Нійністьо |
| Лідер Шведської народної партії | |
| 10 червня 2012 — 12 червня 2016 | |
| Попередник | Стефан Валлін |
| Наступник | Анна-Майя Генрикссон |
| Депутат Європарламенту | |
| 209 — 5 липня 2012 | |
| Наступник | Нільс Турвальдс |
|
| |
| Народився |
29 березня 1979 (45 років) Еспоо, Нюландська губернія, Фінляндія |
| Відомий як | політик |
| Країна | Фінляндія |
| Alma mater | Hanken School of Economicsd і Mattlidens Gymnasiumd |
| Політична партія | Шведська народня партія |
| Нагороди | Орден Хреста землі Марії |
| callehaglund.fi | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Карл Хаґлунд (фін. Carl Christoffer ”Calle” Haglund; нар. 29 березня 1979, Еспоо, Фінляндія) — фінський політик. Депутат Європарламенту (2009 — 2012), голова Шведської народної партії Фінляндії (2012 — 2016), міністр оборони Фінляндії (2012 — 2015). Депутат Парламенту Фінляндії (2015 — 2016).
Життєпис
Міністр оборони Фінляндії, лідер Шведської народної партії, депутат Європарламенту.
Народився 29 березня 1979 в Еспоо (Фінляндія).
Має вищу економічну освіту.
З 2009 по 5 липня 2012 — депутат Європарламенту від Фінляндії.
У квітні 2012 заявив про намір балотуватися на пост голови Шведської народної партії на з'їзді в Кокколі[1][2] і 10 червня на з'їзді партії[3], випередивши (144 голосами проти 106) Анну-Майю Генрикссон, був обраний новим лідером партії [4]. У зв'язку з цим обранням було оголошено про заміну Хаґлундом попереднього голови партії, Стефана Валліна, на посту міністра оборони Фінляндії[5].
5 липня 2012 склав присягу і обійняв посаду міністра оборони Фінляндії, висловивши задоволення існуючим формулюванням урядової програми, відповідно до якої Фінляндія зберігає за собою опцію на вступ в НАТО, але не збирається подавати заявки на отримання членства протягом поточного урядового терміну. Особисто, як міністр, надає перевагу розвитку північного співробітництва.
У червні 2013 на черговому партійному з'їзді переобраний головою Шведської народної партії [6].
У червні 2015 переобраний знову[7], але в 2016 заявив про намір залишити посаду партійного лідера і сконцентруватися на родині таі діяльності в парламенті. За словами Хаґлунда, він втратив віру у раціональну політику[8].
У червні Хаґлунд оголосив, що покидає парламент і переходить на посаду заступника виконавчого директора великої біоенергетичної компанії Sunshine Kaidi New Energy Group і відповідатиме за інвестиційну стратегію компанії в Європі[9]. Свої повноваження члена фінського парламенту Хаґлунд склав 31 липня 2016[10].
Родина
Одружений. Має двох дітей.
Примітки
- ↑ На пост председателя Шведской народной партии претендует также депутат Европарламента Карл Хаглунд // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 4 квітня 2012. }}
- ↑ HBL: Карл Хаглунд — фаворит на пост председателя шведской народной партии // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 23 травня 2012. }}
- ↑ Шведская народная партия начала свой съезд, завтра состоятся выборы нового лидера // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 9 червня 2012. }}
- ↑ Карл Хаглунд избран новым председателем Шведской народной партии // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 10 червня 2012. }}
- ↑ Хаглунд заменит Валлина на посту министра обороны в начале июля // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 12 червня 2012. }}
- ↑ Карл Хаглунд переизбран на пост главы Шведской народной партии // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 9 червня 2013. }}
- ↑ Хаглунд остается на посту председателя Шведской народной партии // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 7 червня 2015. }}
- ↑ HS и HBL: Карл Хаглунд покидает пост лидера Шведской народной партии – разочарован в политике // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 25 березня 2016. }}
- ↑ Карл Хаглунд покидает парламент // Сайт телерадіокомпанії Yleisradio Oy. Служба новин Yle. — 21 червня 2016. }}
- ↑ Eduskunta, 2016.
Посилання
- Carl Haglund (Страница Карла Хаглунда на сайте эдускунты) (фін.). Eduskunta. 2016. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
- Особистий сайт (фін.)
- Сторінка Карла Хаглунд на сайті Європарламенту
|
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |