Сохачі
| село Сохачі | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Чернігівська область |
| Район | Коропський район |
| Рада | Сохацька сільська рада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1650 |
| Населення | 613 |
| Площа | 3,534 км² |
| Густота населення | 173,46 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 16241 |
| Телефонний код | +380 4656 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°33′23″ пн. ш. 32°50′55″ сх. д. / 51.55639° пн. ш. 32.84861° сх. д.Координати: 51°33′23″ пн. ш. 32°50′55″ сх. д. / 51.55639° пн. ш. 32.84861° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
123 м |
| Водойми | Десна, озеро Башукове |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 16241, Чернігівська обл., Коропський р-н, с. Сохачі, вул. Центральна, 48 |
| Карта | |
  Сохачі | |
 Сохачі | |
| Мапа | |
| |
Сохачі́ — село в Україні, в Коропському районі Чернігівської області. Населення становить 613 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сохачівська сільська рада, до якої також належать населені пункти Подоляки та Становий.
Географія
Село розташовано на лівому березі Десни за 8 кілометрів від смт Короп. На захід від села лежить ландшафтний заказник — Урочище «Лутава».
Назва
Назва села походить від назви урочища, де колись у великій кількості водились сохаті — лосі. Схоже, що колись село стояло на самому березі Десни, про що свідчать залишені Десною русла — річки Деснище, Бакаївка, які протікають тепер попід самим селом.
Історія
Першу згадку про село знаходимо в переказі, записаному в родословній князів Глинських, про те, як князь Вітовт (литовський) у 1399 році, розбитий татарами на річці Ворсклі, заблукав у степах і попросив князя Івана Глинського привести його до литовської України: «К городу его Хороблю, да к волостям: Макошину, да к Сохачеву, да Верху, да к Оболоню».
За козацьких часів Сохачі входили до Коропської сотні Ніжинського полку. Гетьман Іван Самойлович у 1672 році віддав село разом з Риботином, Райгородком та Лукновом Коропу на утримання генеральної військової артилерії. На початку XVIII століття в Сохачах нараховувалося 62 двори. За відомостями 1858 року тут значиться 1489 жителів, дерев'яна Покровська церква, побудована в 1858 році (дзвіниця — в 1854-му). У 1897 році в Сохачах — 247 дворів і 1351 житель.
Жителі Сохачів здавна займались землеробством, мисливством та рибальством. Цьому сприяли природні умови. Землі на схід та на південь від села належали поміщикам Гаєвським і Стрижевським. Про Гаєвських збереглися спогади Валентини Кузьмівни Захарченко, дочки однієї з перших сохацьких жительок Ольги Миколаївни Новицької, яка виховувалась у сім'ї Гаєвських. Гаєвські мали землеволодіння в Сохачах, Риботині, на Конотопщині. В їх сім'ї була одна дитина — дівчинка. Батьки дали їй гарне виховання. Уже в 5 років вона грала на піаніно. Тоді ж захворіла на менінгіт і померла. Пан Гаєвський не зміг перенести цю тяжку втрату і збожеволів, а невдовзі й помер. Така ж сумна доля спіткала й поміщицю — пані Пурхенію. Обоє вони поховані в Ніжині, де й жили. А все їхнє майно і земля по спадщині перейшли Катерині Іванівні Демиденко — племінниці пані Гаєвської. Вона похована в Сохачах.
У Сохачах мешкали як селяни, так і козаки. Привільні землі приваблювали сюди людей, зокрема — вільних козаків. Так у селі з'явилися прізвища Михайловський, Халімон, Петриченко, Бахматок. Сохачі мали навіть двох старост: селянського і козацького.
Наприкінці XIX століття в селі відкрили трикласну школу. Дітей навчали один учитель і панотець. Училися в цій школі переважно діти заможних селян, 40-50 дітей. Закінчувала школу хіба що третина учнів, більшість кидала її після першого або другого класу. Дві третини населення були неписьменними.
Події революції 1905—1907 років Сохачі зачепили мало, але під їх впливом в селі відбулися деякі зміни. Дрібний поміщик Макуха почав спродувати свої землі. Їх купували заможні селяни: Карпенко, Комар, Пальчиковський, Бакай та інші. Безземемельних же селян бідність примушувала йти на заробітки в Таврію, Херсонщину, Катеринославщину.
Немало жителів Сохачів брало участь у Першій світовій війні та загинуло «за царя-батюшку». Сохачани брали участь і в революційних подіях 1917 року. В цей час у революційних військових частинах у Петрограді служили Петро Васильович Лужковий та Прохор Омелянович Михайловський. Загинув у 1917 році сохачанин — матрос Балтійського флоту, який служив у Кронштадті, Іван Степанович Осауленко.
Посилання
| |||||||||||
