Деснянське

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Деснянське
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район [[Новгород Сіверський]
Громада Понорницька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74060050050098273
Основні дані
Населення 682
Площа 3,567 км²
Густота населення 191,2 осіб/км²
Поштовий індекс 16212
Телефонний код +380 4656
Географічні дані
Географічні координати 51°47′27″ пн. ш. 33°03′19″ сх. д. / 51.79083° пн. ш. 33.05528° сх. д. / 51.79083; 33.05528Координати: 51°47′27″ пн. ш. 33°03′19″ сх. д. / 51.79083° пн. ш. 33.05528° сх. д. / 51.79083; 33.05528
Середня висота
над рівнем моря
149 м
Водойми річки: Десна, Головесня
Місцева влада
Адреса ради 16220, Чернігівська обл., Новгород-Сіверський р-н, смт Понорниця, вул. Довженка, 18
Карта
Деснянське. Карта розташування: Україна
Деснянське
Деснянське
Деснянське. Карта розташування: Чернігівська область
Деснянське
Деснянське
Мапа
Мапа

Деснянське (до 1922 року — Псарівка, до 17 лютого 2016 року — Свердловка, після децентралізації з 2019 року сучасна назва) — село в Україні, у Новгород Сіверський районі Чернігівської області. Населення становить 682 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Деснянська сільська рада.

Назва[ред. | ред. код]

Тисячоліття тому новгород-сіверські князі будували по Десні у Комані, Горбові великі конюшні, де тримали коней для контрпоходів в степ на половців, а в Псарівці збудували велику псарню, де тримали псів для полювання. Псарі жили в городку – укріплені «от диких половцев», як зазначає церковний історик єпископ Філарет. Мабуть, Філарет здогадався про псарню по назві села Псарівка, в якому ніколи не бував й не бачив її траву псарку, псюрку – білоус, що полюбляє собачі піщані ґрунти. Археолог Куриленко віднайшов у Псарівці згаданий Філаретом – городок – мале поселення псарів захищене обороною лінією (нині територія дитсадка). Зрозуміло, псарі не мали своєї церкви, вона була дещо західніше від городка в більшому поселенні сіверців біля городища на скелі – плато 250х300 м над Десною.[1]

В радянський час і до 2016 року село носило назву Свердловка[2].

Символіка[ред. | ред. код]

На гербі зображений пес, що символізує історичну назву села. Синьо-зелене тло — розташування села на березі Десни. Внизу зображена трава біловус, яка раніше в селі називалася псарка, що також веде до назви села. Дві кістки - два селапідпорядковані Деснянському старостинському округу.

Історія[ред. | ред. код]

У архівних документах інвентарізації поляками Новгород-Сіверського уїзду в 1619 р. вказані малозаселені Мізинські, Псарівські, Радичівські грунти, на яких невдовзі з’являться нові села. Зокрема Псарівка була заснована у другій половині 1630-х рр. домініканським ксьондзом Миколою Петриковським. Псарівка як село вперше згадане у актах Рихлівського монастиря 1679 р. Отже, в Псарівці вже була церква. За здогадкою архієпископа Філарета виходить, що люди не забули князівську псарню і дали таку назву своєму селу, розташованому на місці двох поселень сіверців біля псарні та городища. Також люди ще пам’ятали й назву своєї дотатарської Петропавлівської церкви на честь двох святих апостолів Петра й Павла, а ось стару назву поганої трави білоуса – псарки забули.

За даними опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр., село Псарівка Понорницької сотні знаходилося за десять верст від сотенного містечка Понорниці. Село ховалося в долині між високими косогорами з гаями на правому березі Десни. У Псаровці нараховувалося 56 дворів (72 хати), одна дерев’яна церква, 2 священика, 1 церковник.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.*[3]

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Понорницької селищної громади.[4]

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Коропського району, увійшло до складу Новгород-Сіверського району Чернігівської області.[5]

Географія[ред. | ред. код]

У селі річка Головесня впадає у Десну.

Економіка[ред. | ред. код]

Сільгосппідприємство «Авангард» — вирощування овочів у теплицях.[6]

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Петропавлівська церква села Псарівка
  2. Постанова Верховної Ради України від 04.02.2016 № 984-VIII Про перейменування окремих населених пунктів та районів. Архів оригіналу за 18 лютого 2016. Процитовано 18 лютого 2016.
  3. Свідчення Марфи Іванівни Дериги. Пам'ять народу: геноцид в Україні голодом 1932—1933 років. Книга перша. — Київ. — 2009. — С. 392.
  4. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
  5. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  6. газета Деснянка (м. Чернігів), 19 червня 2014 року, с. 6

Посилання[ред. | ред. код]