Мить
У фізиці та філософії мить — нескінченно малий проміжок часу, проходження якого відбувається миттєво. У звичайній мові мить визначається як «точка або дуже короткий проміжок часу».
Неперервна природа часу та його нескінченна подільність були розглянуті Арістотелем у його «Фізиці», де він писав про парадокси Зенона. Філософ і математик Бертран Рассел все ще намагався визначити точну природу миттєвості через тисячі років.[1]
У фізиці було запропоновано теоретичну нижню межу одиниці часу, яка називається час Планка, тобто час, необхідний для проходження світла на відстань однієї планківської довжини.[2] Теоретично планківський час є найменшим вимірюванням часу, яке коли-небудь буде можливим, приблизно 10−43 секунди.[3] У рамках законів фізики, як їх розуміють сьогодні, інтервали, менші за планківський час, не можна ні виміряти, ні виявити будь-яких змін. Тому фізично неможливо за сучасних технологій визначити, чи існує якась дія, яка спричиняє реакцію «миттєво», а не в короткий проміжок часу, недоступний для спостереження чи вимірювання.
Станом на листопад 2016 року найменший визначений часовий інтервал при прямих вимірах становить близько 850 зептосекунд (850 × 10−21 секунди).[4]
Див. також
Джерела
- ↑ W. Newton-Smith (1984), The Russellian construction of instants, The structure of time, Routledge, с. 129, ISBN 978-0-7102-0389-2
- ↑ Big Bang models back to Planck time. Georgia State University. 19 June 2005.
- ↑ Planck Time. COSMOS - The SAO Encyclopedia of Astronomy. Swinburne University.
- ↑ Scientists have measured the smallest fragment of time ever. 12 травня 2010. Процитовано 19 квітня 2012.