Час Планка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Час Планка (tP) — одиниця часу в планківській системі одиниць, величина, що має розмірність часу та, як і інші планківські одиниці, складена з добутку фундаментальних констант у відповідних степенях. Фізичний зміст цієї величини - час, за який частка, рухаючись із швидкістю світла, подолає планківську довжину. Планківська система одиниць названа на честь німецького фізика Макса Планка.

За визначенням,

t_P = \sqrt{\frac{\hbar G}{c^5}} \approx 5.39121(40)×10-44 c,

де:

\hbar = h / 2 \piзведена стала Планка,
Gгравітаційна стала,
cшвидкість світла у вакуумі,

Час Планка дуже мала величина, оскільки найменший експериментально виміряний проміжок часу становить 10-18 с.

Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.