Миронова Єлизавета Федорівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Миронова Єлизавета Федорівна
Народження 27 вересня 1929(1929-09-27)
Сошників, УРСР
Смерть 2010(2010)
  Київ, Україна
Країна СРСР СРСРУкраїна Україна
Жанр художник
Навчання самоучка
Діяльність художниця
Член Спілка радянських художників України
У шлюбі з Яворський Леонід Федорович
Нагороди

Єлизаве́та Фе́дорівна Миро́нова (нар. 27 вересня 1929, село Сошників (тепер Бориспільський район Київської області — †2010) — українська майстриня декоративного розпису, художниця-самоучка. Член Спілки художників України.

Життєпис

Першою вчителькою була мати. З-під пензля художниці вийшли твори: «Безсмертний птах» (1963), «Весілля», «Козак Мамай» (1957), «Щедрий вечір» (1968), «Ніч така місячна» (1984), «Музика вічності» (1986), «На калині мене мати колихала» (1990), «Маруся Чурай» (1992), «Веснянки», «Зимовий пейзаж» (1993), «Козаки в поході» (1994), «Різдвяний вечір», «Осінь» (1995).

1963 року взяла участь в Республіканській виставці, по тому виставки у Києві, містах СРСР, Австралії, Бельгії, Італії, Канаді, США, Угорщині, Японії.

Створювала декорації до фільму «Ніч на Івана Купала» (1968, у співавт.), робила художні оформлення кафе в містах України, ілюстрації до дитячих книг.

1967 року працювала в Будинку творчості художників «Седнів» біля Чернігова.

Видавництво «Мистецтво» видало як невеликий килим її «Весілля», «Веселка» — дитячу книжку «А де ж наша зозуля?». В кінці 1960-х архітектор А. Добровольський запрошує її проектувати монументально-декоративні роботи при спорудженні київського ресторану «Курені»; по тому — в Запоріжжі ресторан «Козацький дозор».

З чоловіком, — художником Леонідом Яворським, — оформляла готель «Україна» в Москві.

Писала вірші: збірка «Джерельце» — Київ, «Деркул», 2003.

Посилання