Пилипчук Віталій Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 14:22, 11 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Пилипчук Віталій Васильович
 Старший лейтенант
Загальна інформація
Народження 5 грудня 1986(1986-12-05) (37 років)
Стугівщина
Alma Mater Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС ЗСУ Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
Війни / битви
Командування
2015 заступник командира батальйону управління з повітрянодесантної підготовки
?? заступник командира роти з повітрянодесантної підготовки
2008—?? командир аеромобільного взводу
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького II ступеня (Україна) Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)

Віта́лій Васи́льович Пилипчу́к — старший лейтенант Збройних сил України, 1-а аеромобільно-десантна бригада.

Бойовий шлях

2008 року закінчив Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьман Петра Сагайдачного, спеціальність «бойове застосування та управління діями аеромобільних підрозділів».

Командир роти аеромобільно-десантної підготовки аеромобільно-десантного батальйону, 95-та окрема аеромобільна бригада.

Перебував з підрозділом на блокпосту № 1 під Слов'янськом. Атака бойовиків почалася під вечів, українських військових намагалися взяти в кільце та знищити, почався мінометний обстріл, з 3-х напрямів рушили танки противника. Сили терористів були більшими, Пилипчук приймає рішення викликати вогонь на себе, це давало можливість не зімкнутися оточенню. Після цього з 80-ма бійцями рушив полями з блокпосту; поранило в руку. В бою загинуло четверо військових; Пилипчука прооперували у Київському госпіталі.

У жовтні 2014 року здійснював спробу прориву до 32-го блокпосту на Бахмутській трасі. В БТР Віталія влучила ракета ПТРК, він доклав усіх зусиль для евакуації особового складу. Сам Віталій дістав поранення, переніс згодом 2 операції.

Нагороди

26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня.

31 жовтня 2014-го — орденом Богдана Хмельницького II ступеня.

Джерела