Розвідані запаси корисної копалини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 21:21, 11 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 11 квітня 2021, заснована на цій версії.

Розві́дані запа́си корисної копалини — це група запасів корисної копалини, які геологічно вивчені на рівні, достатньому для обґрунтування проектів будівництва гірничодобувних підприємств.

Категорії геологічної вивченості

За детальністю й достовірністю геологічного вивчення покладів запаси корисних копалин поділяють на чотири категорії, достовірність визначення в яких послідовно знижується:

  • А — вивчені з детальністю, достатньою для достовірної оцінки кількості запасів та подальшої розробки
  • В — з'ясовано основні особливості залягання, обсяг запасів визначено статистично, шляхом екстраполяції, яка обґрунтована даними геофізичних досліджень
  • C1 — з'ясовано загальні умови залягання, обсяги визначено геологічно обґрунтованою екстраполяцією
  • С2 (попередньо розвідані запаси) — вивчені на рівні, достатньому для визначення промислового значення родовища (покладу)

Детальні характеристики кожної категорії визначаються залежно від особливостей конкретних корисних копалин[1][2][3][4][5][6][7]. До групи розвіданих запасів включають балансові і забалансові запаси корисної копалини категорій A+B+C1, які в основному підготовлені для наступної їх розробки та дорозвідки, затверджені Державною комісією України по запасах корисних копалин і розробляються або підготовлені для промислового освоєння.

Оцінка

Основні параметри розвіданих запасів (кількість, якість, технологічні властивості, гірничо-геологічні, гідрогеологічні та інші умови залягання) визначаються за даними безпосередніх вимірів чи досліджень, виконаних у межах покладів корисної копалини за достатньо щільною і рівномірною мережею розвідувальних виробок, у поєднанні з обмеженою екстраполяцією, обґрунтованою даними геологічних, геофізичних та інших досліджень.

Див. також

Джерела

  1. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 року № 432 «Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр».
  2. ↑ Наказ ДКЗ від 10 липня 1998 року № 46 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 24 липня 1998 року за № 475/2915
  3. ↑ Наказ ДКЗ від 7 листопада 1998 року № 100 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ уранових руд », зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 лютого 1999 року за № 90/3383
  4. ↑ Наказ ДКЗ від 25 жовтня 2004 року № 225 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ вугілля », зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 року за № 1419/10018
  5. ↑ Наказ ДКЗ від 25 жовтня 2004 року № 224 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до торфових родовищ», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 листопада 2004 року за № 1418/10017
  6. ↑ Наказ ДКЗ від 17 грудня 2004 року № 263 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід » Розвідані запаси глинистих порід за детальністю і достовірністю вивчення покладів поділяються на категорії A, B і C1.
  7. ↑ Наказ ДКЗ від 20 грудня 2006 року № 354 «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ каолінів», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 15 січня 2007 року за № 16/13283

Література

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
  • Г.І. Рудько. СТАНОВЛЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КЛАСИФІКАЦІЇ ЗАПАСІВ І РЕСУРСІВ КОРИСНИХ КОПАЛИН ДЕРЖАВНОГО ФОНДУ НАДР УКРАЇНИ ЯК ІНСТРУМЕНТУ ВАРТІСНОЇ ОЦІНКИ НАДР / Г.І. Рудько, І.Р. Михайлів // Розвідка та розробка нафтових і газових родовищ. — 2017. — Вип. 3(64). — С. 7—14. — ISSN 1993–9973. — ISSN 2415–332Х.
  • Україна вносить зміни до своєї національної системи класифікації запасів і ресурсів корисних копалин. Державна служба геології та надр України. 13.11.2018. Процитовано 15 грудня 2019.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Розвідані_запаси_корисної_копалини&oldid=31235186