Міністерство юстиції України
Міністерство юстиції України | |
---|---|
(Мін'юст) | |
![]() | |
Загальна інформація | |
Країна | Україна |
Дата створення | 1990 |
Попередні відомства |
Міністерство юстиції УРСР (1970-1990) Юридична комісія при Раді Міністрів та Верховному суді УРСР (1963-1970) Міністерство юстиції УРСР (1946-1963) Народний комісаріат юстиції України (19.01.1920) Комітет юстиції (11.12.1919) Народний комісаріат юстиції (29.01.1919), Відділ юстиції (28.11.1918) |
Керівне відомство | Кабінет міністрів України |
Штаб-квартира | м. Київ, вул. Городецького, 13 |
Річний бюджет | 13 884 836 000 ₴[1] |
Відповідальний міністр | Денис Малюська |
Підвідомчі органи |
Державна архівна служба України Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції |
Ключові документи |
Указ Президента України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» від 6.04.2011 року № 395/2011 Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Міністерство юстиції України» |
Код ЄДРПОУ | 00015622 |
minjust.gov.ua | |
![]() |
Ця стаття є частиною серії статей про державний лад і устрій України |
Правова система |
Виконавча влада |
Вибори та референдуми |
![]() |
Міністе́рство юсти́ції Украї́ни (скорочено Мін'юст) — центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики.
Керівництво та структура[ред. | ред. код]
Міністр[ред. | ред. код]
Міністерством керує Міністр юстиції України. Міністр також спрямовує і координує діяльність Укрдержархіву, здійснення заходів інших органів центральної влади, що належать до компетенції Мін'юсту.
Малюська Денис Леонтійович — Міністр юстиції України з 29 серпня 2019.
- Богачова Олена Віталіївна — Державний секретар[2]
- Горовець Євгеній Миколайович — перший заступник Міністра[3]
- Гайченко Андрій Віталійович — заступник Міністра з питань виконавчої служби[4]
- Коломієць Валерія Рудольфівна — заступник Міністра[5]
- Оніщук Ольга Миколаївна — заступник Міністра з питань державної реєстрації[6]
- Василик Віталій Валентинович — заступник Міністра[7]
- Ліщина Іван Юрійович — заступник Міністра — Уповноважений у справах Європейського суду з прав людини[8]
- Банчук Олександр Анатолійович — заступник Міністра[9]
- Висоцька Олена Володимирівна — заступник Міністра[10]
- Орлов Сергій Геннадійович — заступник Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації[11]
Внутрішня структура[ред. | ред. код]
- Патронатна служба Міністра
- Секретаріат Державного секретаря Міністерства
- Управління зовнішніх зв'язків
- Управління взаємодії з органами державної влади
- Управління інформування населення та реформування правової освіти
- Департамент публічного права
- Департамент приватного права
- Департамент з питань судової роботи та банкрутства
- Департамент реєстрації та систематизації правових актів
- Департамент з питань правосуддя та національної безпеки
- Департамент міжнародного права
- Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини
- Департамент з питань люстрації
- Департамент персоналу
- Управління внутрішнього контролю органів і установ системи юстиції
- Департамент комунікації, документообігу та контролю
- Департамент фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку
- Департамент державної реєстрації та нотаріату
- Відділ режимно-секретної роботи
- Департамент державної виконавчої служби
- Адміністративно-господарський департамент
- Відділ державних закупівель, договірної роботи та взаємовідносин з державними підприємствами
- Департамент пробації
- Департамент Державної кримінально-виконавчої служби України
- Департамент ресурсного забезпечення Державної кримінально-виконавчої служби України
- Департамент внутрішнього аудиту
- Сектор мобілізаційної роботи та територіальної оборони
- Управління медичного забезпечення
- Відділ інспектування дотримання прав людини в пенітенціарних закладах
- Директорат з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності
- Директорат стратегічного планування та європейської інтеграції
Підвідомчі організації[ред. | ред. код]
Міністерству юстиції України підвідомчі такі установи та державні підприємства:
- Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції
- Державне підприємство «Українська правова інформація»
- Державне підприємство «Національні інформаційні системи»
Ліквідовані організації:
- Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України[12]
- Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр»
- Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України[13]
Територіальні органи[ред. | ред. код]
Міністерству юстиції підпорядковані його територіальні органи - міжрегіональні управління:
- Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Львів)
- Південно-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ)
- Центрально-Західне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький)
- Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Київ)
- Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Суми)
- Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро)
- Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Одеса)
- Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Харків)
Структура головних територіальних управлінь[ред. | ред. код]
Територіальні управління Міністерству юстиції створено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 квітня 1998 «Про систему органів юстиції»[14] шляхом перепорядкування обласних управлінь юстиції від обласних державних адміністрацій.
Наказом Міністерства юстиції від 30.01.2015 № 115/5 головні управління юстиції Міністерства юстиції (ГУЮ) перейменовано на головні територіальні управління юстиції (ГТУЮ). Замість самостійних управлінь державної виконавчої служби та реєстраційних служб у структурі головних територіальних управлінь юстиції створені відповідні структурні підрозділи: управління державної виконавчої служби та управління державної реєстрації, які тепер підпорядковуються керівнику Головного територіального управління юстиції.
Наказом Міністерства юстиції України від 01.03.2016 № 572/5 «Про ліквідацію територіальних управлінь юстиції» ліквідуються районні, міські та міськрайонні управління юстиції. Відділи державної виконавчої служби та відділи державної реєстрації введені у структуру ГТУЮ зі збереженням статусу юридичних осіб.
Завдання[ред. | ред. код]
- Забезпечення реалізації державної правової політики та політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу.
- Підготовка пропозицій щодо проведення в Україні правової реформи, сприяння розвитку правової науки.
- Забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина у визначеній сфері.
- Підготовка пропозицій щодо вдосконалення законодавства, його систематизація, розроблення проектів нормативно-правових актів та міжнародних договорів України з правових питань, проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів, державна реєстрація нормативно-правових актів, ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
- Організація виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України, робота з кадрами, експертне забезпечення правосуддя.
- Організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів громадянського стану.
- Розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду.
- Здійснення міжнародно-правового співробітництва.[15].
Міністерство є держателем кількох державних реєстрів, серед яких:
- Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».[16]
Розташування[ред. | ред. код]

Будинок міністерства розташована в колишньому Прибутковому будинку з торговим домом Йосифа Кімаєра по вулиці Архітектора Городецького 13 в Києві.
26 січня 2014 під час Євромайдану цю будівлю зайняли активісти руху «Спільна справа».[17]
Частина підрозділів Міністерства юстиції знаходяться у будинку вулиця Січових Стрільців, 73 (архітектор І. В. Пруцаков).
Історія[ред. | ред. код]
Реформи 2010—2013 років[ред. | ред. код]
6 квітня 2011 року Указом Президента України затверджено Положення про Міністерство юстиції України.
Ліквідація служби з питань захисту персональних даних[ред. | ред. код]
З 2011 по 2014 рік через Міністра юстиції спрямовувалась діяльність служби з питань захисту персональних даних. 1 січня 2014 року функції служби були покладені на Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Реформи, що почалися 2014 року[ред. | ред. код]
2 липня 2014 року Постановою Кабінету Міністрів затверджено Положення про Міністерство юстиції України.
Приєднання реєстраційної та виконавчої служб[ред. | ред. код]
21 січня 2015 року Постановою Кабінету Міністрів Державна виконавча служба України та Державна реєстраційна служба України були ліквідовані як самостійні юридичні особи та приєднані до Міністерства[18]. 30 січня 2015 року наказом Міністерства юстиції Головні управління юстиції (ГУЮ) перейменовано на Головні територіальні управління юстиції (ГТУЮ). Самостійні управління ДВС та служб реєстрації перетворено на структурні підрозділи у складі ГТУЮ.
Приєднання пенітенціарної служби[ред. | ред. код]
18 травня 2016 року було вирішено ліквідувати ДПтС із покладенням її функцій на Міністерство юстиції[19].
В грудні 2019 року міністр юстиції Денис Малюська заявив, що 2020 року в рамках оптимізації штат міністерства буде скорочено на 10 %, за рахунок чого буде підвищено зарплатню працівникам[20].
Автоматичне списання боргів із рахунків українців[ред. | ред. код]
Міністерства юстиції на вимогу Державної виконавчої служби прийняло розпорядження, що з банківських рахунків українців будуть автоматично знімати кошти, щоб оплатити їх борги за комуналку і штрафи.Для списання коштів, як і раніше, потрібно буде рішення суду, але сама процедура значно спроститься і прискориться.Можливість автоматично списувати борги з рахунків виконавці зможуть з рахунків у таких банківських установах: ПриватБанк, Monobank, ТАСкомбанк, Оксі Банк, Банк Восток, Індустріалбанк і ПроКредит Банк.[21]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/file/text/85/f501426n155.xls
- ↑ Про призначення Богачової О. В. державним секретарем Міністерства юстиції України. Кабінет Міністрів України. 25 березня 2020. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 2 квітня 2020.
- ↑ Про призначення Горовця Є. М. першим заступником Міністра юстиції України. Кабінет Міністрів України. 18 вересня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Про призначення Гайченка А. В. заступником Міністра юстиції України з питань виконавчої служби. Кабінет Міністрів України. 25 вересня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Про призначення Коломієць В. Р. заступником Міністра юстиції України. Кабінет Міністрів України. 11 вересня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Про призначення Оніщук О. М. заступником Міністра юстиції України з питань державної реєстрації. Кабінет Міністрів України. 18 вересня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Про призначення Василика В. В. заступником Міністра юстиції України. Кабінет Міністрів України. 6 листопада 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Про призначення Ліщини І. Ю. заступником Міністра юстиції України – Уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини. Кабінет Міністрів України. 18 вересня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Про призначення Банчука О. А. заступником Міністра юстиції України. Кабінет Міністрів України. 18 вересня 2019. Архів оригіналу за 2 грудня 2019. Процитовано 29 листопада 2019.
- ↑ Про призначення Висоцької О. В. заступником Міністра юстиції України. Кабінет Міністрів України. 11 березня 2020. Архів оригіналу за 17 серпня 2021. Процитовано 2 квітня 2020.
- ↑ Про призначення Орлова С. Г. заступником Міністра юстиції України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації. Кабінет Міністрів України. 1 липня 2020. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 2 липня 2020.
- ↑ у стані припинення
- ↑ «Про утворення Координаційного центру з надання правової допомоги та ліквідацію Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції» [Архівовано 30 жовтня 2018 у Wayback Machine.] Постанова Кабінету Міністрів України від 6 червня 2012 р. № 504
- ↑ Про систему органів юстиції. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 9 березня 2017.
- ↑ Положення про Міністерство юстиції України, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 р. № 1577
- ↑ Наказ Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади»» відка
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 21 квітня 2017. Процитовано 27 січня 2014.
- ↑ Питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції. Архів оригіналу за 19 лютого 2017. Процитовано 8 березня 2017.
- ↑ Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади системи юстиції: Кабінет Міністрів України; Постанова, Перелік від 18.05.2016 № 343. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 8 березня 2017.
- ↑ Мін'юст має намір скоротити штат співробітників на 10% у 2020 році. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 31 грудня 2019.
- ↑ https://www.slovoidilo.ua/2021/07/05/infografika/suspilstvo/avtomatychne-spysannya-borhiv-raxunkiv-ukrayincziv-yak-ce-pracyuye Автоматичне списання боргів із рахунків українців: як це працює, Слово і діло.
Література[ред. | ред. код]
- Управління юстиції [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — Т. 6 : Т — Я. — 768 с. — ISBN 966-7492-06-0.
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційний сайт міністерства [Архівовано 26 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Он-лайн будинок юстиції.
- Перебіг формування Громадської ради при Мін'юсті[недоступне посилання з липня 2019]
|
|
![]() |
Це незавершена стаття про політику. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |