Стефан Кандзежавський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 04:59, 12 квітня 2021, створена TohaomgBot (обговорення | внесок) (замінено закодовану відсотковим кодуванням частину URL-адреси на кирилічні літери)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стефан Кандзежавський
Народився
Слонім
Помер не раніше 5 травня 1665 і не пізніше 26 червня 1665
Країна  Річ Посполита
Місце проживання Велике князівство Литовське
Діяльність державний діяч
Титул каштелян мінський
каштелян смоленський
Посада Список мінських каштелянів[1], каштелян Смоленськийd[2] і Q109513016?
Термін 16611663
1663
Попередник Якуб Теодор Кунцевич
Наступник Стефан Русецьки
Рід Q124412190?
У шлюбі з Олександра Бжастовська
Діти Константин
ім'я невідоме
Герб
Герб

Стефан Кандзежавський (пол. Stefan Kadzierzawski) (народився орієнтовно в 17 столітті в Слонімі)— шляхтич слонімський, дворянського кола-герба Новина з роду Кандзежавських. Державний діяч Великого князівства Литовського, організатор слонімського військового ополчення, земський суддя та депутат Трибуналу Радомського (з 1659 року), каштелян Мінський (16611663) та каштелян Смоленський (1663—).

Короткі відомості[ред. | ред. код]

Стефан Кандзежавський був з дворянського роду Кандзежавських, які стояли за гербом Новина. Його батько Микола Кандзежавський, був підстаростою та військовим очільником в Слонімі та довкола нього, а мати, Гелена Гедройц, була дочкою вільнянського підстарости. Оженився на Олександрі Бжастовській — сестрі трокайського воєводи і мав від неї двох синів: Константина, а ім'я другого не відоме (лише знають, що той помер в Парижі)

Стефану ще замолоду була уготована участь в облаштуванню рідної округи. Цей дворянин пройшов усі щабелі королівської служби: від містечкового військового очільника, земського судді, депутата земельних та воєводських зібрань — до королівського намісництва (каштелянство в Мінську та Смоленську).

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Boniecki A. Herbarz polski, T. 1-17, dodatek — Warszawa 1899–1913.
  • Niesiecki K. Herbarz Polski, wyd. J.N. Bobrowicz, Lipsk 1839–1846.
  • Uruski S. Rodzina. Herbarz szlachty polskiej, T. 1-15 — Warszawa 1904–1938.

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 111.
  2. Urzędnicy Wielkiego Księstwa Litewskiego : spisy. T. 4, Ziemia smolenśka i województwo smolenśkie XIV-XVIII wiek / за ред. A. RachubaWarszawa: Wydawnictwo DiG, 2003. — С. 90. — 412 с. — ISBN 83-7181-279-5