Смоленськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Смоленськ
Смоленск
Coat of Arms of Smolensk (Smolensk oblast) (2001).png Flag of Smolensk (Smolensk oblast).png
Герб міста Прапор міста
Assumption Cathedral in Smolensk.jpg
Історичний центр Смоленська. На передньому плані — собор Троїцького монастиря (XVII–XVIII ст.)
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Смоленська область
Муніципальний район Смоленська міська рада
Код ЗКАТУ: 66401000000
Код ЗКТМО: 66701000001
Основні дані
Час заснування 863
Завойоване Московією/Росією 1514
Поділ міста Три міські райони: Задніпровський, Ленінський, Промисловий
Населення 328 906 осіб (2016)[1]
Площа 166,35 км²
Поштові індекси 214XXX
Телефонний код +7 4812
Географічні координати: 54°46′58″ пн. ш. 32°02′43″ сх. д. / 54.78277777780577651° пн. ш. 32.0452777778057722° сх. д. / 54.78277777780577651; 32.0452777778057722Координати: 54°46′58″ пн. ш. 32°02′43″ сх. д. / 54.78277777780577651° пн. ш. 32.0452777778057722° сх. д. / 54.78277777780577651; 32.0452777778057722
Часовий пояс UTC+3
Висота над рівнем моря 242 м
Водойма річка Дніпро
Влада
Веб-сторінка smoladmin.ru
Міський голова Микола Алашєєв
Мапа
Смоленськ (Росія)
Смоленськ
Смоленськ
Смоленськ (Смоленська область)
Смоленськ
Смоленськ

CMNS: Смоленськ у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Смоленськ (значення).

Смоле́нськ (рос. Смоленск, біл. Смаленск) — місто в Росії, адміністративний, промисловий і культурний центр Смоленської області. Історичний центр Смоленської землі.

Залізничний вокзал

Місто розташоване за 419 км на захід — південний захід від Москви у верхній течії Дніпра. Він займає вигідне географічне положення на шляхах із Москви в Білорусь, Балтійські країни, країни Центральної й Західної Європи.

Населення міста становило 330 100 осіб у 2012 році,[2] а в 2014 році — 330 961 особа.

Місто простягається із заходу на схід на 25 км і з півночі на південь на 15 км. Його територія становить 166,35 км².

Кліматичні умови[ред. | ред. код]

Клімат в Смоленську помірно континентальний, пом'якшений впливом Атлантичного океану. У Смоленську порівняно тепле літо і помірно холодна зима. Середня річна температура +4,4º;. У найхолоднішому місяці, січні, середня температура — −9,4 °C; а в найтеплішому липні — плюс 25,5 °C. Річна кількість опадів в середньому становить 608 міліметрів. Протягом року 178 днів переважає похмура погода, 103 дні з туманами, 28 днів з грозами. Найвологішим є літній період. Річна величина відносної вологості повітря — 81 % Переважна в місті роза вітрів — західна, південна і південно-західна.

Історія[ред. | ред. код]

Смоленськ — стародавнє місто східних слов'ян. «Повість временних літ» сповіщає про місто під 862 роком як центр племені кривичів. Історичне місто староруського періоду називається Стародавнім Смоленськом. Місто виникло на землях племені кривичів, мало вигідне географічне положення. Було розташоване на перехресті торгових шляхів: шлях «з варяг в греки» сполучав Скандинавію з басейном Чорного моря, шлях, що проходив із заходу на схід сполучав місто з Волгою і далі вів у «болгари», в Хвалинське море, до Новгорода і Верхнє Поволжя через Ржев і озеро Селігер. Перша згадка про Смоленськ є в Устюжному (Архангелогородському) літописному зведенні за 863 рік, коли Аскольд і Дір в поході з Новгорода в Царгород обійшли місто стороною, оскільки місто було сильно укріплене і багатолюдне. У 882 році місто було захоплене і приєднане до Київської Русі князем Віщим Олегом, що передав його «в долю» князеві Ігорю, із малоліття якого влада в місті здійснювалася намісниками і дружиною, а загальне управління здійснювалося з Києва.

Назва міста від кривицького слова «змаленства» чи дитинства, містечко було побудовано для малолітнього князя Ігоря. Сам старий Смоленськ раніше був в сучасному Гньоздові і мав назву Великоград.

З XII століття, — столиця незалежного Великого князівства Смоленського. Це був період розквіту Смоленська: місто займало площу 115 га, на якій розташовувалося 8 тисяч будинків з населенням близько 40 000 осіб.

З 1404 року перебував у складі Великого князівства Литовського. З 1514 року увійшов до складу Московської держави. Довгі роки Смоленськ був найважливішою фортецею на західній межі Московії, але в 1609—1611 роках був повернутий військами Речі Посполитої. У 1611 році король Польщі Сигізмунд III Ваза засновує Смоленський єпископат Римо-католицької церкви. У час смоленської війни з 18 жовтня 1632 по 3 жовтня 1633 роки місто облягало московське військо Михайла Шеїна, котре капітулювало 1 березня 1633 року перед військом королевича Владислава IV, який прибув на підмогу.

Згідно з Андрусівським миром з 1667 Смоленськ відходить до складу Московського царства.

У 1775–1796 роках Смоленськ був центром Смоленського намісництва Російської імперії.

У 1812 році на околицях міста відбулася Смоленська битва, в ході якої французька армія втратила понад 20 тисяч осіб.

У 1918 році в Смоленську була проголошена Білоруська Радянська Республіка. Через тиждень уряд БРСР переїхав до Мінська.

Смоленськ у роки Німецько-радянської війни[ред. | ред. код]

У роки Німецько-радянської війни з 10 липня по 10 вересня 1941 року відбувалася Смоленська битва, яка істотно затримала наступ німців на Москву. Оборона самого міста продовжувалася з 15 по 28 липня. Смоленськ був звільнений від німців 25 вересня 1943 року.

Після війни[ред. | ред. код]

Смоленську присвоєно звання «Місто-Герой» 6 травня 1985 року. Нагороджений медаллю «Золота Зірка», орденами Леніна та Вітчизняної війни І ступеня.

Транспорт[ред. | ред. код]

Докладніше: Смоленський трамвай та Смоленський тролейбус
Смоленський трамвай

В Смоленську працює трамвай з 1901 року, а з 8 квітня 1991 року функціонує тролейбус. Станом на 2017 рік діють 4 трамвайних і 5 тролейбусних маршрутів. Вартість проїзду в міському електротранспорті з жовтня 2017 року становить 18 рублів.

У місті діють понад 50 маршрутів пасажирського автотранспорту: муніципальних автобусів і приватних перевізників — маршрутних таксі.

Будівля вокзалу

Смоленськ — великий залізничний вузол Московської залізниці. Залізнична станція Смоленськ-Центральний була відкрита у 1868 році, а сучасна будівля вокзалу — у 1951 році. Будівля приміського вокзалу побудована у 2008 році і розташована навпроти вокзалу для потягів далекого сполучення. Через Смоленськ прямують потяги у міжнародному сполученні до Мінська, Бреста, Гродно, Гомеля, Варшави, Берліна, Праги, Відня, Парижу, Ніцци. У внутрішньому сполученні до Москви, Адлера, Архангельська, Калінінграда, Новосибірська, Саратова та інших міст[3].

Сучасна будівля центрального автовокзалу в Смоленську побудована у 1987 році.

За 7 кілометрів від міста пролягає автошлях М-1 «Білорусь».

У місті є два аеропорти:

  • «Північний» — військовий, в 2013 році планувалося створити міжнародний аеропорт, проте через нестачу фінансування проєкт був заморожений на невизначений термін[4].
  • «Південний» — колишній цивільний, закінчив своє існування у 2010 році.

10 квітня 2010 року при заході на посадку в складних метеоумовах на аеродром «Північний» розбився літак Ту-154 з польською делегацією на чолі з президентом Республіки Польща Лехом Качинським, що прямувала на жалобні заходи до Меморіального комплексу «Катинь».

Річковий трамвайчик «Смолянка» тимчасово не працює у зв'язку із забороною місцевої влади через відсутність дозвільних документів на судноплавство по Дніпру.

Культура і музеї[ред. | ред. код]

Заклади вищої освіти[ред. | ред. код]

  • Смоленський державний університет (колишній педагогічний інститут)
  • Смоленський державний медичний університет
  • Смоленська державна сільськогосподарська академія
  • Смоленська державна кадемія фізичної культури, спорту й туризму (колишній інститут фізичної культури)
  • Смоленський державний інститут мистецтв
  • Військова академія військової протиповітряної оборони Збройних Сил РФ імені Маршала Радянського Союзу О. М. Василєвського (колишнє віще зенітно-ракетне інженерне училище)

Монастирі[ред. | ред. код]

  • Аврааміїв монастир
  • Вознесенський монастир
  • Борисоглібський монастир
  • Спаський монастир
  • Троїцький монастир (вул. Велика Совєтська)
  • Троїцький монастир на Кловці

Сакральні споруди і пам'ятки архітектури[ред. | ред. код]

Більшість збережених храмів Смоленська належать до доби бароко.

  • Хрестовоздвиженська церква. 1764—1767 рр.

  • Богоявленська церква. 1782—1787 рр.

  • Верхньо-Георгіївська церква. 1782 р.

  • Собор Вознесенського монастиря. 1693—1704 рр.

Панорами Смоленська[ред. | ред. код]

Панорама Смоленська з берега Дніпра
Панорама Архангело-Михайлівської церкви

Галерея[ред. | ред. код]

  • Мури фортеці

  • Фортечна брама

  • Дніпровська брама, перебудови в церкву Одігітрії

  • Палац архиєпископів

  • Смоленська технічна школа

  • Церква святої Анни

  • Смоленська синагога

  • «Пам'ятник з гарматами» у Лопатінському саду

  • Місток через колишній кріпосний рів

  • Пам'ятник генерал-майору Скалону на Королівському бастіоні

  • «Пам'ятник з орлами», на честь війни 1812 року

  • Махова вежа смоленського кремля.

  • Найстаріший будинок Смоленська — кузня XVII ст.

  • Дніпро у Смоленську

  • Вид на мур з Заолтарної вежі

  • На фортечному мурі

Економіка[ред. | ред. код]

Серед основних промислових підприємств Смоленська:

  • Смоленський авіаційний завод
  • ВАТ ВО «Кристал» (алмазогранильна фабрика)

Відомі люди, пов'язані з містом[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Численность населения Российской Федерации по муниципальным образованиям на 1 января 2014 года (рос.)
  2. ↑ Основні показники економічного розвитку міста Смоленськ. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 13 січня 2013. 
  3. ↑ Розклад руху потягів далекого та приміського сполучення по станції Смоленськ-Центральний (рос.)
  4. ↑ Смоленськ може втратити аеродром «Північний»
  5. ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Белогорцев И. Д., Софинский И. Д. «Смоленск», М, 1952
  • Архитектурные памятники Смоленской области: Каталог. — М., 1987.
  • Воронин Н. Н., Раппопорт П. А. Зодчество Смоленска XII—XIII вв. — Л., 1979.
  • Раппопорт П. А., Смирнова А. Т. Архитектурные достопримечательности Смоленска. — М., 1976.
  • Гудериан Г. Воспоминания солдата / Пер. с немецкого. — Смоленск: Русич, 1998. — 656 с. («Мир в войнах»). — ISBN 5-88590-901-6.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смоленськ
Центр:
Міста:
Райони:
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Смоленськ&oldid=33953318