Francesco Morosini (1888)

роненосець «Франсеско Морозіні»
Історія
Королівство Італія
Назва:	Броненосець «Франсеско Морозіні»
Будівник:	Арсенал (Венеція)
Закладений:	4 грудня 1881 року
Спуск на воду:	30 липня 1885 року
Прийнятий:	1 лютого 1888 року
Знятий:	1909 рік
Доля:	Потоплений як мішень у 1909 році
Основні характеристики
Тип:	Броненосець
Водотоннажність:	11 204 т (стандартна) 11 726 т (повна)
Довжина:	105,9 м
Ширина:	19,8 м
Осадка:	8,7 м
Двигуни:	8 парових котлів 8 парові машини
Швидкість:	16 вузлів
Дальність плавання:	4 500 миль
Екіпаж:	506
Озброєння:	4 x 432-мм гармати 6 x 152-мм гармат 4 x 120-мм гармати 2 x 75-мм гармати 10 x 57-мм гармат 17 x 37-мм гармат 5 x 356-мм торпедні апарати
Бронювання:	Пояс: 451 мм Палуба: 76 мм Барбети: 361 мм Бойова рубка: 259 мм

«Франсеско Морозіні» (італ. Francesco Morosini) - броненосець типу «Руджеро ді Лаурія» Королівських військово-морських сил Італії кінця 19 сторіччя.

Історія створення

Броненосець «Франсеско Морозіні» був закладений 4 грудня 1881 року на верфі Арсеналу Венеції. Спущений на воду 30 липня 1885 року, вступив у стрій 21 серпня 1889 року.

Свою назву отримав на честь венеціанського дожа Франческо Морозіні.

Історія служби

У 1894 році «Франсеско Морозіні» брав участь у щорічних маневрах флоту. Він разом з бронепалубним крейсером «Етторе Ф'єрамоска», торпедним крейсером «Тріполі» та 4 міноносцями входив до складу 2-ї Дивізії Активної ескадри. У 1895 році «Франсеско Морозіні» залишився у складі 2-ї Дивізії, куди також входили бронепалубний крейсер «Етрурія» та торпедні крейсери «Еурідіче» і «Калатафімі». Дивізія базувалась в Ла-Спеції. У 1896 році Дивізія здійснила похід до берегів Криту. «Франсеско Морозіні» був флагманським кораблем дивізії. Наступного року під час маневрів до складу дивізії були включений однотипний броненосець «Андреа Доріа» та бронепалубний крейсер «Джованні Бозан». 1-ша та 2-га Дивізії Активної ескадри відпрацьовували відбиття атаки ворожого флоту, роль якого виконували кораблі Резервної ескадри.

У лютому 1897 року Великі держави сформували Міжнародну ескадру у складі кораблів італійського, австро-угорського, французького, британського, німецького та російського флотів, які втрутились у повстання греків Криту проти панування Османської імперії. У складі цієї ескадри перебував також «Франсеско Морозіні».

У 1898 році «Франсеско Морозіні» був переведений до складу Резервної ескадри, але вже у 1899 році був повернути до Активної ескадри.

У 1900 році на кораблі були додані по 29 малокаліберних гармат (2 x 75-мм гармати, 10 x 57-мм гармат та 17 x 37-мм гармат).

У 1905 році «Франсеско Морозіні» разом з однотипними броненосцями був переведений до складу Резервної ескадри, де кораблі більшу частину року перебували у порту, без виходів у море, і зі скороченим екіпажем.

У 1908 році було вирішено списати «Франсеско Морозіні» та «Руджеро ді Лаурія». У серпні 1909 року кораблі були виключені зі складу флоту.

«Франсеско Морозіні» було вирішено використати як мішень для випробувань нових видів торпед. 15 вересня корабель був потоплений поблизу Ла-Спеції. Уламки судна була здані на злам.

Література

• Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
• Энциклопедия броненосцев и линкоров. / А.Е. Тарас, Минск, 2002 (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Francesco Morosini (1888)

• Броненосець «Франсеско Морозіні» на сайті www.marina.difesa.it (італ.)