Погорілівка (Конотопський район)
| село Погорілівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Конотопський район |
| Рада | Обтівська сільська рада |
| Облікова картка | Погорілівка |
| Основні дані | |
| Населення | 190 |
| Поштовий індекс | 41340 |
| Телефонний код | +380 5453 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°39′54″ пн. ш. 33°09′51″ сх. д. / 51.66500° пн. ш. 33.16417° сх. д.Координати: 51°39′54″ пн. ш. 33°09′51″ сх. д. / 51.66500° пн. ш. 33.16417° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
129 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41340, Сумська обл., Кролевецький р-н, с. Обтове, пл. Перемоги, 1 |
| Сільський голова | Петренко Володимир Іванович |
| Карта | |
  Погорілівка | |
 Погорілівка | |
| Мапа | |
| |
Погорі́лівка — село в Україні, у Конотопському районі Сумської області. Населення становить 190 осіб. Орган місцевого самоврядування — Обтівська сільська рада.
Після ліквідації Кролевецького району 19 липня 2020 року село увійшло до Конотопського району[1].
Географія
Село розташоване в північній частині Кролевецького району, на лівому березі річки Реть, яка через 1 км впадає в річку Десна, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Обтове. Відстань до районного центру м. Кролевець становить 20 км. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці та заболочені озера, серед яких можна виділити Білевик, Воловик, Мачулище.
Назва
Існує дві версії походження назви села:
- від пожежі. Зі згадок старожилів, село в давнину знаходилося ближче до старого русла річки Десна, а коли згоріло було перенесене на поточне місце, а на місці згарища ще довго знаходили обвуглені головешки
- від виразу По горі ловко, у якому місцеве слово ловко означає гарне приємне відчуття, яке відчуває хто-небудь.
Історія
Село знаходилось у володінні польського пана Франциска Вішли, про що свідчать документи Чернігівської єпархії. У 1689 р. село було передано у володіння українському сотнику Петру Михайловичу Забілі.
Село Погорілівку він залишив по заповіту своєму сину, Івану-старшому, який залишив одну дочку, видану заміж за Константина Голуба, генерального бунчукового товариша.
На околиці села виявлені залишки неолітичних поселень, поселення бронзової доби, городище скіфських часів.
Сьогодення
В селі працює табір відпочинку для дітей «Ластівка».
Посилання
| |||||||||||
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»