Удар рукою
Удар рукою — імпульсний зворотно-поступальний або обертальний направлений рух рукою,[1] метою якого є досягнення зміни фізичного стану об'єкта чи суб'єкта. В спорті удар рукою може носити різний характер і використовуватись для: 1) завдання фізичної шкоди (спортивні єдиноборства), 2) завдання певного прискорення (спортивні ігри). В бойових мистецтвах удар рукою — це комплексне поняття, що включає в себе сукупність наступальних дій ударного характеру, які людина здатна виконувати руками. Так, зокрема, за допомогою ударної техніки рук виконуються такі дії:
- удар пальцем
- удар долонею
- удар кулаком
- удар передпліччям
- удар ліктем
- удар плечем
Деякі види єдиноборств передбачають використання лише частини наведених технік, деякі використовують всі.
Складові частини вдалого удару рукою — це точність і сила. І точність, і сила досягаються шляхом тренування. Сила удару рукою створюється: 1) швидкістю руху; 2) концентрацією та зосередженням волі й енергії на ударі; 3) використанням найпотужніших м'язів при виконані удару; 4) вкладанням ваги тіла в удар.[2]
При виконанні удару рукою головну роль відіграють м'язи ніг та тулуба: удар починається з поштовху і випрямляння ноги, супроводжується поворотом, нахилом чи випрямлянням корпуса (в залежності від виду удару) та зміщенням ваги тіла у необхідний бік.[2]
Удари руками можна парирувати, використовуючи відхід чи відскок з лінії атаки, ухиляння, відбивання, блокування тощо. Удари руками можна випереджати контрударами.
За напрямом руху удари руками поділяються на:
- прямі (фронтальні) удари
- бокові (флангові) удари
- низхідні удари
- висхідні удари
За динамікою виконання удари руками поділяються на:
- удари з місця
- удари з розвороту
- удари в кроці
- удари на скачку
- удари в стрибку
- ↑ Физтех.ру - Термины в боксе (рос.)
- ↑ а б Александр Гетье — Бокс. — Москва: ОГИЗ - Физкультура и Туризм, 1936. — 135 стр. (рос.)