Доменна стінка (магнетизм)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 16:43, 11 травня 2021, створена BogdanShevchenko (обговорення | внесок) (категоризація)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Доменна стінка — межа між магнітними доменами з різним напрямком намагніченості.

Загальні положення

Причиною утворення магнітних доменних стінок є конкуренція між обмінною взаємодією і магнітною анізотропією, які прагнуть збільшити і зменшити товщину стінки відповідно[1]. Товщина доменної стінки оцінюється за порядком величини як

де A — коефіцієнт неоднорідної обмінної взаємодії, K — коефіцієнт магнітної анізотропії (тут вони записані в такому вигляді, що густина обмінної взаємодії і магнітної анізотропії залежать або від розмірного вектора намагніченості, або від одиничного вектора, сонаправленого йому), a — відстань між магнітними атомами (типового близько 0,5 ·10−7см),  — обмінне поле (ще називають молекулярним полем Вейса, близько 107Е),  — поле анізотропії. Таким чином, товщину доменної стінки можна визначити як величину, що лежить в інтервалі 10-100 нм[2].

Види доменних стінок

Доменні стінки Блоха (зверху) і Нееля (знизу) між доменами з протилежним напрямком намагніченості (світло- і темно-сірий кольори).

Класифікація доменних стінок проводиться в залежності від способу поворота вектора намагніченості всередині доменної стінки, а також від симетрії кристала. До першого типу відносяться доменні стінки типу Блоха і Нееля. Стінки другого типу мають в назві вказівку кута, на який змінюється напрям намагніченості в сусідніх доменах. Згідно з іншою класифікацією стінки Блоха і Нееля є 180°-ми, тобто, сусідні домени мають антипаралельні вектори намагніченості[3].

Стінка Блоха

Поворот вектора намагніченості при переході між доменами може відбуватись по — різному. У разі, якщо площина доменної стінки містить вісь анізотропії, то намагніченість в доменах буде паралельна стінці. Ландау і Ліфшицем був запропонований механізм переходу між доменами, в якому вектор намагніченості провертається в площині стінки, міняючи свій напрямок на протилежний. Стінку такого типу було названо блохівською, на честь Фелікса Блоха, який вперше досліджував рух доменних стінок[3].

Стінки з скороченим кутом

Стінка Нееля відрізняється від блохівської стінки тим, що поворот намагніченості відбувається не в її площині, а перпендикулярно до неї. Зазвичай, її утворення енергетично невигідне[4]. Стінки Нееля утворюються в тонких магнітних плівках товщиною приблизно або менше 100нм. Причиною цього є розмагнічуюче поле, величина якого обернено пропорційна товщині плівки. Внаслідок цього намагніченість орієнтується в площині плівки, і перехід між доменами відбувається всередині тієї ж площини, тобто перпендикулярно до самої стінки[5].

Стінки зі скороченим кутом

Утворення чотирьох 90 ° -них доменів в зразку квадратного перерізу

У матеріалах з багатовісною анізотропією зустрічаються доменні стінки, в яких кут повороту намагніченості менше 180°. До цього ефекту призводить додаток поля перпендикулярної легкої осі матеріалу з одновісною анізотропією[6].

Інші види доменних стінок

(а) Стінка Нееля. (б) Стінка Блоха. (c) Cross-tie стінка.



Циліндричні доменні стінки

Форма зразка може істотно впливати на форму магнітних доменів і межі між ними. В циліндричних зразках можливе утворення доменів циліндричної форми, розташовані радіально симетричні. Стінки між ними також називають циліндричними[7].

Див. також

Примітки

  1. Доменная стенка. Физическая энциклопедия. Архів оригіналу за 28 липня 2012. Процитовано 16 квітня 2011.
  2. О. В. Третяк, В. А. Львов, О. В. Барабанов. {{{Заголовок}}}. — К. : Київський університет, 2002. — С. 64—67. — ISBN 966-594-323-5.
  3. а б Alex Hubert, Rudolf Schäfer. {{{Заголовок}}}. — Correct. ed. — Springer, 2008. — P. 215. — ISBN 978-3540641087.
  4. Alex Hubert, Rudolf Schäfer. {{{Заголовок}}}. — Correct. ed. — Springer, 2008. — P. 216. — ISBN 978-3540641087.
  5. Denny D. Tang, Yuan-Jen Lee. {{{Заголовок}}}. — Cambrige University Press, 2010. — P. 57—58. — ISBN 9780521449649.
  6. Alex Hubert, Rudolf Schäfer. {{{Заголовок}}}. — Correct. ed. — Springer, 2008. — P. 218. — ISBN 978-3540641087.
  7. M. Kladivová and J. Ziman.  // Czechoslovak Journal of Physics : journal. — 2004. — Vol. 54, no. 4. — P. 35—38. — DOI:10.1007/s10582-004-0025-3.

Посилання