Позбавлення спеціального права

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 09:45, 18 травня 2021, створена Mykola7 (обговорення | внесок) (Відкинуто редагування 128.124.220.182 (обговорення) до зробленого Dgho)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Позбавлення спеціального права, наданого даному громадянинові — основне адміністративне стягнення, яке накладається на громадян у разі грубого або систематичного порушення порядку користування цим правом. В межах адміністративного законодавства громадян може бути позбавлено права керування транспортними засобами та права полювання, це є однією з відмінностей цього стягнення від аналогічного виду кримінального покарання.

Позбавлення права керування транспортними засобами накладається на громадян строком до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом. Дане стягнення передбачено за ряд порушень Правил дорожнього руху, а також за ряд інших правопорушень, пов'язаних з керуванням транспортними засобами. В Кодексі України про адміністративні правопорушення стягнення може бути накладено за такі правопорушення (громадянин позбавляється права керування відповідними транспортними засобами; стягнення, як правило, зазначається як альтернативне):

  • грубе порушення механізаторами правил технічної експлуатації сільськогосподарських машин і техніки безпеки (ст. 108) — до одного місяця;
  • ряд порушень правил охорону порядку і безпеки руху на маломірних суднах і річковому транспорті (ч.2, 3 ст. 116) — до одного року;
  • повторно вчинене порушення водієм правил керування транспортним засобом, правил користування ременями безпеки або мотошоломами (ч.4 ст. 121) — від трьох до шести місяців;
  • порушення ряду правил дорожнього руху, що призвели до створення аварійної обстановки (ч.4 ст. 122), — від півроку до одного року;
  • невиконання вимог про зупинку (ст. 122-2) — від трьох до шести місяців;

* в Росії може накладатись за залишення місця ДТП (ч.2 ст. 12.27 КпАП РФ) — на строк 1—1,5 років;

  • в'їзд на залізничний переїзд, коли рух через переїзд заборонено (ч.2 ст. 123), вчинення зазначених дій особою, яка надає послуги з перевезення пасажирів або перевозить особливо небезпечні вантажі (ч.3 ст. 123) — від шести місяців до одного року; за ч.3 — від одного до трьох років;
  • порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів чи іншого майна (ст. 124), — від шести місяців до одного року;
  • керування транспортними засобами особами, які перебувають в стані сп'яніння (ч.1—3 ст. 130), — від одного до двох років за перше правопорушення, від двох до трьох років за повторне, до десяти років за особливо повторне (якщо особу вже вдвічі було притягнуто до адміністративної відповідальності);
  • вживання водієм наркотиків, алкоголю, лікарських засобів після ДТП (ч.4 ст. 130) — від двох до трьох років;
  • керування водним транспортом у стані сп'яніння (ч.5 ст. 130) — від одного до трьох років.

Відповідно до статті 221 КУпАП всі адміністративні правопорушення, за вчинення яких може бути позбавлено права керування ТЗ, підвідомчі суду (крім передбаченого ст. 108, яке підвідомчі органами Міністерства аграрної політики України, ч.5, 6 ст. 130, ст. 116, які підвідомчі органам морського і річкового транспорту), відповідно, накласти це стягнення може лише суд.

В разі винесення постанови про застосування даного заходу адміністративного стягнення вилучене посвідчення водія не повертається особі. Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом або судном діє до закінчення строків для подання скарги. Постанова про позбавлення права керування ТЗ виконується працівниками Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України, зазначеними у п. 2, 3 ч.2 ст. 222 КУпАП.

Позбавлення права керування транспортними засобами не може застосовуватися до осіб, які користуються ТЗ у зв'язку з інвалідністю, крім випадків невиконання вимог про зупинку, керування в стані сп'яніння або залишення місця ДТП.

Позбавлення права на полювання застосовується в разі порушення правил ведення мисливського господарства і мисливства (за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом) на строк до трьох років. Не може застосовуватися до осіб, для яких полювання — єдине джерело існування. В Кодексі України про адміністративні правопорушення дане стягнення може бути накладено лише за повторне порушення правил полювання (ч.2 ст. 85). Інших правопорушень, за які передбачено дане стягнення, немає. Відповідно до статті 242-1 КУпАП накладати це стягнення мають право органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі екології та природних ресурсів України.

Постанову зазначених органів виконує орган мисливського господарства, зазначений у ч.2 ст. 242. У правопорушника вилучається посвідчення мисливця.

Водії ТЗ, судноводії та порушники правил полювання вважаються позбавленими спеціального права з моменту винесення постанови про позбавлення. Якщо ці особи ухилялися від здачі документа, що посвідчує це право, строк позбавлення рахується з дня здачі або вилучення документа. Після закінчення призначеного строку позбавлення права повертаються особі в установленому порядку. Водіям повертається посвідчення водія після успішно зданих іспитів у Державній автоінспекції.

Див. також

Джерела

Посилання