Меній-сюр-Бельвітт
| Меній-сюр-Бельвітт Ménil-sur-Belvitte
| |
|---|---|
.svg)
| |
| Країна |  Франція
|
| Регіон | Гранд-Ест |
| Департамент | Вогези |
| Округ | Епіналь |
| Кантон | Рамбервілле |
| Код INSEE | 88301 |
| Поштові індекси | 88700 |
| Координати | 48° пн. ш. 7° сх. д.H G O |
| Висота | 272 - 384 м.н.р.м. |
| Площа | 8,6 км² |
| Населення | 308 (2011-01-01) |
| Густота | 35,81 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Влада | |
| Мер Мандат |
Emmanuel Parvé 2020-2026 |
|
| |
Мені́й-сюр-Бельві́тт (фр. Ménil-sur-Belvitte) — муніципалітет у Франції, у регіоні Гранд-Ест, департамент Вогези. Населення — 308 осіб (2011)[1].
Муніципалітет розташований на відстані[2] близько 330 км на схід від Парижа, 90 км на південний схід від Меца, 30 км на північний схід від Епіналя.
Історія
До 2015 року муніципалітет перебував у складі регіону Лотарингія. Від 1 січня 2016 року належить до нового об'єднаного регіону Гранд-Ест[3].
Демографія
Динаміка населення (INSEE[4] ):
Розподіл населення за віком та статтю (2006)[5]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 148 | 40 | 12 | 36 | 44 | 16 | 0 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 156 | 28 | 12 | 52 | 48 | 12 | 4 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Економіка
2010 року серед 193 осіб працездатного віку (15—64 років) 141 була активною, 52 — неактивними (показник активності 73,1%, у 1999 році було 71,2%). З 141 активної мешканців працювало 130 осіб (74 чоловіки та 56 жінок), безробітними було 11 (6 чоловіків та 5 жінок). Серед 52 неактивних 17 осіб було учнями чи студентами, 18 — пенсіонерами, 17 були неактивними з інших причин[6].
У 2010 році в муніципалітеті числилось 122 оподатковані домогосподарства, у яких проживали 321,5 особи, медіана доходів виносила 17 233 євро на одного особоспоживача[7]
Посилання
- Меній-сюр-Бельвітт на сайті французького Національного інституту географії[недоступне посилання з липня 2019]
- Розташування муніципалітету Меній-сюр-Бельвітт на мапі Франції та сусідні муніципалітети
Див. також
Примітки
- ↑ Кількість населення у 2011 році. INSEE. Процитовано 28 вересня 2014.(фр.)
- ↑ Фізичні відстані розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Виписка з протоколу Ради міністрів 18.06.2014 Національних зборів Франції(фр.)
- ↑ Ménil-sur-Belvitte sur le site de l'Insee, наведено за французькою вікіпедією
- ↑ Population selon le sexe et l'âge...2006 [Населення за статтю та віком...2006] (фр.) . INSEE. Архів оригіналу за 4 вересня 2012. Процитовано 27 червня 2011.
- ↑ Base chiffres clés : emploi - population active 2010 [Базисні показники: зайнятість та активність населення в 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 15 листопада 2013. (наближені дані, в 1999 році тимчасова зайнятість врахована частково)
- ↑ Revenus fiscaux des ménages en 2010 [Оподатковані доходи домогосподарств у 2010 році] (фр.) . INSEE. Процитовано 18 жовтня 2013. Діти та онуки які проживали у двох місцях враховані як 0,5 особи в обох місцях проживання. Перша особа у домогосподарстві це один особоспоживач (ОС), інші дорослі — по 0,5 ОС, діти до 14 років — по 0,3 ОС.
|
Це незавершена стаття з географії Франції. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |