Єфімов Олександр Павлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 12:29, 24 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єфімов Олександр Павлович
Народився23 жовтня (5 листопада) 1905
село Рословське Вологодського повіту Вологодської губернії, тепер Вологодського району Вологодської області, Російська Федерація
Помер25 травня 1980(1980-05-25) (74 роки)
Москва, СРСР
ГромадянствоРосія Росія, СРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьполітик
Alma materНаціональний дослідницький технологічний університет «МІСС»
Знання мовросійська
ЧленствоЦК КПРС
Посададепутат Верховної ради СРСР[d]
ПартіяКПРС
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора орден Червоної Зірки

Олександр Павлович Єфімов (нар. 5 листопада 1905(19051105), село Рословське Вологодського повіту Вологодської губернії, тепер Вологодського району Вологодської області, Російська Федерація — 25 травня 1980, місто Москва) — радянський державний діяч, 1-й секретар Іркутського обласного комітету ВКП(б), 1-й секретар Хабаровського крайового комітету ВКП(б), голова Горьковського облвиконкому, голова Горьковського міськвиконкому. Член ЦК КПРС у 1952—1956 роках. Депутат Верховної ради СРСР 2—3-го скликань.

Життєпис

Народився в бідній селянській родині. У трирічному віці втратив батька. З восьми років працював у сільському господарстві. Потім був учнем слюсаря в слюсарних майстернях міста Вологди, працював на будівництві. У 1922 році вступив до комсомолу.

З 1925 року навчався на робітничому факультеті.

Член ВКП(б) з 1927 року.

До 1929 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу Талшменського районного комітету ВКП(б) Північного краю.

У 1929—1934 роках — студент Московського інституту сталі і сплавів імені Сталіна.

У 1935 — березні 1937 року — помічник майстра, майстер, заступник начальника електросталеливарного цеху, начальник цеху Горьковського металургійного заводу імені Л. М. Кагановича.

У березні 1937 — 1938 року — директор Горьковського металургійного заводу імені Л. М. Кагановича.

У 1938 — березні 1941 року — голова виконавчого комітету Горьковської міської ради депутатів трудящих.

У березні 1941 — лютому 1943 року — 2-й секретар Горьковського міського комітету ВКП(б).

У лютому 1943 — 15 липня 1944 року — голова виконавчого комітету Горьковської обласної ради депутатів трудящих.

8 липня 1944 — 21 березня 1949 року — 1-й секретар Іркутського обласного комітету ВКП(б).

1 березня 1949 — 19 січня 1954 року — 1-й секретар Хабаровського крайового комітету ВКП(б) (КПРС).

У січні 1954 — 1957 року — 1-й заступник міністра лісової промисловості СРСР.

У 1957—1972 роках — торговий представник СРСР в Чехословаччині.

З 1972 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 25 травня 1980 року в Москві.

Нагороди

Примітки

Джерела