Заремба Сигізмунд Владиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 13:54, 24 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заремба Сигізмунд Владиславович
Основна інформація
Дата народження30 травня (11 червня) 1861(1861-06-11)
Місце народженняЖитомир
Дата смерті14 (27) листопада 1915(1915-11-27) (54 роки)
Громадянство Російська імперія
Професіядиригент
ОсвітаКиївський університет
Інструментивіолончель
БатькоВладислав Заремба[1][2]

Сигізму́нд Владисла́вович Зарем́ба (нар. 30 травня (11 червня) 1861(18610611), Житомир — 14 (27) листопада 1915) — український диригент, композитор, музичний критик і піаніст.

Життєпис

Закінчив юридичний факультет Київського університету, вчився грати на віолончелі приватно. Музичну освіту здобув самотужки — навчався у батька — композитора, піаніста і педагога Владислава Івановича Заремби, також у автора першого в Україні підручника з гармонії Андрія Казбирюка.

Працював директором музичного училища у Воронезькому відділенні Російського музичного товариства в 1896—1901 роках, організовував симфонічні концерти — вперше в Воронежі під його керівництвом виконана Шоста симфонія Чайковського, з 1901 року — в Петербурзі.

Є автором:

  • «Слов'янського танку і полонезу» для симфонічного оркестру,
  • симфонічної картини «Сфінкс»,
  • сюїти для камерного оркестру,
  • струнного квінтету, вокальних і фортепіанних творів,
  • обробок українських народних пісень,
  • цикл пісень «Ганя».

Джерела

Посилання

  1. Заремба, Сигизмунд Владиславович // Энциклопедический словарьСПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. Iа. — С. 772.
  2. Г. Риман Заремба // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 2. — С. 524–525.