Кигинько Роман Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 17:54, 24 травня 2021, створена MaryankoBot (обговорення | внесок) (оформлення)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кигинько Роман Іванович
Народився 14 жовтня 1901(1901-10-14)
село Неліпівка, тепер смт. у складі Торецької міської ради Донецької області
Помер 1988(1988)
місто Донецьк
Національність українець
Військове звання підполковник
Партія ВКП(б)
Нагороди Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Вітчизняної війни II ступеняОрден Червоної ЗіркиОрден «Знак Пошани»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»

Роман Іванович Кигинько (Кігінько) (нар. 14 жовтня 1901(19011014), село Неліпівка, тепер смт. у складі Торецької міської ради Донецької області — після 1988, місто Донецьк) — український радянський партійний діяч, секретар Донецького (Сталінського) обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

Біографія

Народився в бідній селянській родині. З дванадцятирічного віку наймитував у заможних селян, із чотирнадцятирічного віку працював вагонщиком на Щербинівському руднику, потім був кріпильником і забійником на шахті імені Артема. Член Залізнянського районного комітету комсомолу.

Член РКП(б) з 1924 року.

З 1924 року — голова Неліпівської сільської ради; секретар партійної організації, інструктор Артемівського окружного комітету КП(б)У.

З 1930 по 1933 рік навчався в Українському комуністичному інституті журналістики.

У 1933—1934 роках — секретар партійної організації, заступник директора з навчальної частини Українського комуністичного інституту журналістики.

Наприкінці 1934 року направлений в Донбас, де працював директором Донецького обласного відділення Українського інституту масового заочного навчання партійного активу при ЦК КП(б) України.

У 1938 — 16 травня 1941 року — інструктор, завідувач сектора відділу пропаганди Сталінського обласного комітету КП(б)У.

16 травня — листопад 1941 року — секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

З листопада 1941 по жовтень 1946 року — в Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. Служив на політичній роботі в штабі 12-ї армії Південного фронту; начальником відділення агітації і пропаганди, заступником начальника політичного відділу 56-ї армії Північно-Кавказького фронту. З 1945 по 1946 рік — на політичній роботі в 4-й армії Групи радянських військ в окупованій Німеччині; заступник начальника політичного управління Бакинського військового округу.

У 1946 — 5 січня 1957 року — секретар Сталінського обласного комітету КП(б)У з пропаганди.

З 1957 року — начальник Сталінського (Донецького) обласного управління культури;

З 1960 року — голова партійної комісії при Сталінському (Донецькому) обласному комітету КПУ.

Після 1970 року — персональний пенсіонер у місті Донецьку. Обирався головою ради ветеранів партії міста Донецька.

Звання

Нагороди

Джерела