Карл фон Блаас
| Карл фон Блаас | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Karl von Blaas | ||||
| ||||
| Народження | 28 квітня 1815[1][2][…] Наудерс, Ландек, Тіроль, Австрія[1] | |||
| Смерть | 19 березня 1894[1][2][…] (78 років) | |||
| Відень, Австро-Угорщина[1] | ||||
| Країна |  Австрійська імперія | |||
| Жанр | історичний живопис | |||
| Навчання | Венеційська академія витончених мистецтв | |||
| Діяльність | художник, автобіограф, mosaicist, педагог | |||
| Вчитель | Фрідріх Овербек | |||
| Відомі учні | Леопольд Карл Мюллер, Karl Kargerd[4] і Епамінандос Бучевський | |||
| Працівник | Віденська академія мистецтв | |||
| Роботи в колекції | галерея Бельведер, Національний музей у Варшаві, Музей історії мистецтв, Братиславська міська галереяd, Moravian Gallery in Brnod, Гарвардський художній музей, Музей фюрера, Художній музей Фогга[d] і Schwarzenberg Palaced | |||
|
| ||||
 Карл фон Блаас у Вікісховищі | ||||
Карл фон Блаас (нім. Karl von Blaas; 28 квітня 1815, Наудерс, Тіроль — 19 березня 1894, Відень) — австрійський художник, який працював в історичному жанрі пізнього бідермаєра. Педагог, професор академій образотворчих мистецтв Відня (1851) і Венеції (1855).
Біографія
Народився в небагатій родині. Помітивши ранні таланти Карла в малюванні, родичі, в першу чергу, його дядько по матері — барон Франц Ксав'єр Путшер фон Ешенбург (1768—1841), в майбутньому покровитель молодого художника, змогли відправити його в 1832 році на навчання до Інсбрука, а потім в Італію, де він закінчив Венеціанську академії красних мистецтв (італ. L'Accademia di Belle Arti di Venezia). Учень Людовіко Ліппаріні.
У березні 1837 Карл написав у Венеції свою першу велику історичну картину «Мойсей на горі Синай» за яку отримав Римський приз Академії Відня і п'ятирічний грант для поїздки в столицю Італії. У тому ж році художник відбув до Рима.
Кілька років він прожив у Флоренції та Римі, де на нього великий вплив справила творчість Йоганна Фрідріха Овербека, особливо фрески, виконані майстром.
Уже в 20-річному віці, завдяки кільком нагород, отриманим на художніх виставках Венеції, став користуватися широкою популярністю, як талановитий портретист і майстер історичного живопису.
У 1851 році К. Блаас прийняв пропозицію зайняти посаду професора історичного живопису Віденської академії образотворчих мистецтв. У цей період їм створені фрески для столичного костелу Altlerchenfelder Pfarrkirche і Військово-історичного музею у Відні.
У 1855 році картина художника «Карл Великий відвідує школу хлопчиків» була удостоєна премії на Всесвітній виставці в Парижі. У тому ж році сім'я художника переїхала до Венеції, де Карл фон Блаас став професором Королівської академії красних мистецтв Венеції.
К. Блаас — найстарший представник сімейства відомих австрійських художників Ежена де Блааса і Юліуса де Блаас.
Творчість
К. Блаас — історичний живописець і жанрист, писав полотна також на міфологічні та релігійні теми, портрети. Історичні картини художника користувалися великим успіхом у австро-угорської аристократії і представників імператорської габсбурзької сім'ї, а також італійських замовників.
Головною працею Карла фон Блааса є фрески з найважливішими сценами з історії Австрії в Залі слави Віденського військово-історичного музею.
Серед його учнів у Віденській академії був художник-орієнталіст Леопольд Карл Мюллер.
Його сини Ежен де Блаас (1843—1931) і Юліус фон Блаас (1845—1922) також були жанровими і історичними живописьцами.
У 1895 році одна з вулиць дев'ятнадцятого району Відня — Деблінга була названа в його честь Blaasstraße.
Примітки
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119038560 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Carl von Blaas
- ↑ а б Blaas, Karl or Carl von // Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2018. — ISBN 978-0-19-977378-7 — doi:10.1093/BENZ/9780199773787.ARTICLE.B00020375
- ↑ Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950 — ÖAW.
|
